В серце кожної людини
Я посію, мов зернини,
Почування тільки світлі,
Щоб, мов квітоньки розквітлі,
Їх вони всі прикрашали
Й вічне щастя дарували,
Із яким би їм жилося
Так, аби у них збулося
Все, про що у серці мрії,
Сподівання та надії,
Щоби щастям оповиті
Всі вони були щомиті
В світі цім впродовж усього
Їхнього життя земного,
Хай як довго би не жи́ли,
Лиш би тільки не тужили
Від нестриманого болю,
Маючи важкую долю.
Є? То хай вона минеться
Зараз же і хай всміхнеться,
Наче дівчина вродлива,
Їм всім доленька щаслива
Й з ними лишиться навіки,
Щоб, немовби довгі ріки,
З рання і аж до смаркання,
З вечора і до світання
Лились світлі почування,
Аж допоки мить остання
У житті в них не настане,
Мить, коли вже їх не стане.
Євген Ковальчук, 27. 04. 2021