Вогонь нестримних почуттів
В моїй душі горить,
Що описати бракне слів
Мені. Я кожну мить
Тримаю їх впродовж життя
Всього так, як і ти.
Нам суджено у майбуття
Всім разом з ними йти.
Якби їх не було, то ми
У нього б і не йшли,
Бо ж ми звемося всі людьми.
В світ з ними ми прийшли
Для того, щоби ми його
Пізнали і на нім
Впродовж життя свого всього
Лиш в щасті чарівнім
Жили усяку мить. Життя
У нас же лиш одне.
Не буде більше вороття
До нього, як мине,
Принаймні в світі, на якім
Ми зараз живемо.
Тому робімо все на нім
Перш, ніж ми помремо,
Щоб дійсно в щасті неземнім
Жили ми все життя,
І гідний слід свій залишім,
Щоб світле майбуття
Нащадки наші мали теж,
Щоб жили в світі цім
У щасті, що не має меж,
У щасті чарівнім,
Допоки й їхнє все життя
Не промине навік,
Бо більш до нього вороття
Не матимуть повік.
Євген Ковальчук, 26. 04. 2021