А за вікном весняний дощ,
Немов шовкові струни срібні,
Веде мелодію у ніч,
Вистукує акорди дрі'бні.
Він стука в шибку без упину
І шепче: «Вийди, я – один».
Я ж сонячну чекаю днину,
Яка зітре тривоги згин.
Чекаю я весну в красі
І аромат той ледь вловимий,
І квіти, й трави у росі –
Її весь світ легкий і милий.
А дощ все грає, все дзвенить,
Струмками долю сповиває…
І там у хмарах, де блакить,
Весна любов’ю оживає.
Красиво! 
