Краплина понад степом бігала в хмаринці,
Гуляла з сестрами, не наодинці,
Над синім морем із водичкою раділа,
І за веселим вітром далі полетіла.
Зелений ліс її запрошував, спустися,
Бо листячко вже вяне, ось дивися...
Над гаєм тим далеким пролетіла,
Його утішити теж не схотіла.
Краплина довго небом десь літала,
Аж ось, в садок до тебе завітала.
Рясненьким дощиком упала біля ганку,
І сонечко умила на світанку.
На дах спустилась і постукала тихенько,
Пора, вставай, проснись моє серденько.
Дивись, чистенька з неба капає водиця,
Такою дуже добре буде вмиться.
Отож, Гарненька не лінися,
Біжи і з дощиком весняним обіймися.
В. Небайдужий .
Березень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: Небайдужий