«Сьогодні Початок нашого спасіння…»

                                   Пресвятій  Богородиці
                                   присвячується  в  любові



Ці  техно-ілігарховичі  —
геж  «технофашисти»  —
пошвидше  б
увесь  світ  цей  з’їсти:  
сліпці!  —  що  Бог  сидить  у  Світі  золотому,
а  вони  лиш  —  по  світі  нижчому  отому
в  утомлення  висмикують
подихуючих  із  екранів  в  непритомність
всіх  індивідів…
нащо  —  я  в  кайросі  (?)
я  не  чуваюсь  на  годинах:
я  є  —  людина,
от  світ  їх  й  знеособлює,
Бог  —  "теплохладних  —      ізблює"?
поза  цим  світом  —  є  людина!..  
світ  —  м'ясо  без  душі  —
світ  знеособлює…  
а  я  в  Христі
ув  ЗОЛОТІЙ  ЙОГО  ЛЮБОВІ!!!
куди  ти    в  світ  все  ж,    духом  дрібний,  —  
ти  уявляєш?  
ти  схоже  безподібний!  
А  я  людина!
А  дай  людині  брата!
Стали  писать  «духу  мембранами  ввібрати  
невидимі,  то  ж  позатекстові  флюїди!»  
Здогадки  є  в  поетів  еллінських:


«…Тому  ніщо  хвилин  його  життя
Не  потурбує  вже:  любові  повінь


Його  підніме  над  усі  страхи,
Просвітлений,  він  буде  понад  ними,
Усе  –  святковим  стане  навкруги,
Не  нудитиме  буднями…»*  


А  ви  дивітесь  Богу  в  Вічі:
На  ділі  —  вже    Любов  Христа!
 і  забирає  в  свій  полон.  
І  небеса  тримали  свічі
Бо  я  гримів,  з  світом  боровcь,
Та  і  н-ні  в  що  не  влазив,
І  в  ніщо  не  вбазивсь
А  як  крокну  з  Любові  Христа    зразу  ж?  —
До  кого?  
І  щоб  ошпарені  
кричали  всі  одразу
що  як  це  страшно:
на  холодну  —
ще    гарячу  плазму…
І  по  мені  видно  —
Хоч  трохи,    і  свічусь.

А  інший  випав  би  до  зір
Й  стояли  б  в  водах  свічі
І  бігли  б    в  водах  
свічі.    
А  Матір  Божа
Не  вміщається  в  канон  —  ну  жоден!
Зате  мене  підтримує  і  каже  —  свідчи.

---
Цитати  з  К’єркегора:
«…парадоксом,  який  повертає  Авраамові  Ісаака,  і  який  не  піддається  ніяким  міркуванням,  оскільки  віра  починається  саме  там,  де  закінчується  мислення».

(тобто  земне,  бо  вище  нього,  —  вище  мислеформ,  —
Світло  Боже,  цільний  світ  Духу.-  І.Ш.)

«Кожен  став  великим  в  міру  свого  очікування.  Один  став  великим  очікуючи  можливого,  інший  —  вічного;  але  той,  хто  очікував  неможливого,  став  більшим  за  всіх».

«Кожен  був  великим  в  міру  величини  того,  з  чим  він  боровся.  Бо  хто  боровся  зі  світлом,  (тут  мислительний  спад  вниз,  в  К.  ототожнюється  —  світло  зі  світом,  зараз  цього  безліч…)  той  став  великим,  перемігши  світ,  і  хто  боровся  із  собою,  той  став  великим,  перемігши  себе;  а  хто  боровся  з  Богом,  той  став  більшим  за  всіх».

«Був  той,  хто  покладався  на  себе  і  здобув  все,  і  був  той,  хто,  бувши  впевненим  у  власних  силах,  жертвував  усім;  але  той,  хто  вірив  у  Бога,  був  більшим  за  всіх».
---
25.03.2025,  свято  Благовіщення,
з  причастям;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

*  -  імпровізація  Андрія  Содомори.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович