Він мене юзав, як музу,
Гидкий і лукавий поет.
Ставив у позу "дієзу",
Малював мені чорний портрет.
Ще дарував дивні квіти.
Всі з них отруйні були,
Коментувати боявся
Досягнення мої й вірші.
Крав мою радість і віру,
Продавав таким же, як він
За брехню чужу по коліна
Або лайк на свої вірші.
Юзали зависні баби
Задля своїх потреб,
"Афтарітєтна піща",
що "кращіх від них нєт".
Він мене юзав як музу,
Забувший про Бога поет,
Вішав мене наче тряпку
У запилений "п'ятий кут".
Кола намотував плавно.
Думала - вічний анклав.
Отримав заслужену* кулю
і ... навіки пропав.
Амінь!
10.2023р.- 09.2024р.
Історія створення:
цей вірш створений з метою висвітлення дуже неприємної проблеми "юзання людей" та аб'юзингу.
Слово "юзати" походить від англ. use - використовувати! Апріорі "користання" означає застосування предмету задля чогось. І якщо з юзанням неживих ( придбаних чи створених ) предметів питань не виникає, то юзати людей, як мінімум - огидно. Якщо Вас колись юзали - Ви зрозумієте.
Юзання - це щось схоже до булінгу чи аб'юзингу, тільки непрямим, часто прихованим способом у егоїстичних цілях. Такий собі недопережиток рабовласництва. Приховане бажання володіти іншими.
Звичайно, бути "прекрасною музою з бантиком на чолі" за обопільною згодою двох людей це чудово, але, коли спостерігаєш, як людей юзають постійно задля огидних речей проти їх волі (включаючи війну, власні вигоди, та розмноження бруду) - задумуєшся, як з цим боротись. Адже людина це не предмет і не ваша власність.
Як один з варіантів боротьби з цим огидним явищем це - відзеркалити "юзинг" самому юзеру. Огидна це справа ставати на місце юзера, але хтось мусить піднімати цю проблему. Сподіваюсь до юзерів дійде! Хоча імовірність невелика.
Цікаво, чи ще хтось стикався з юзерами і аб'юзерами на сайті чи поза ним і як з цим боролись?
