Мій світ, ти що? Ти збожеволів геть?
Якщо змогла б сказати лише кілька слів,
То я скажу - це вічна сповідь
До тих хто світ створив
Від тих, хто тут прожити все ж зумів.
О так, мабу́ть ти збожеволів все ж,
Не віднайду вже слів, щоб описати.
Один біжить на іншого з мечем,
А інший дивиться, щоб лиш між них не стати.
Привіт! Мій світе, ні-ні не вставай,
Ми поговоримо лише хвилину.
Прийшла сказати, лиш не забувай
Ти скоро згубиш все, чуєш? Все згине!
Взамін всіх бурь, ми можемо цвісти,
Ми можемо все ж більше, ніж умієм.
Тобі потрібно лиш одне сміття знести
Із себе, а ми вже все це, заново засієм.
Чудово змайстрували. 
