Як сумно читати: "Загинув... Загинув..."
Але ти не зрадив свою Україну,
Не зрадив родину, дітей і дружину,
І ми посивіли за смерть твою, сину.
І як це збагнути: не прийдеш додому,
А рідні чекають, не вірять нікому,
Не хочуть батьки мати сина Героя,
Сумує кохана з дітьми за тобою...
Як їм пояснити про долю солдата,
Що в їхньому горі війна винувата,
Не прийдеш до хати, сумує родина,
Ти в небі тепер бережеш Україну.
І кожного дня так: "Загинув... Загинув..."
Та пам'ять про всіх вас у серці країни,
Герої безсмертні! Навіки всім Слава!
В боргу перед вами всі ми і держава!
Галина Грицина.
