*****
Хай часом доленька сміється
Недобрая із нас,
Та доки серце в грудях б’ється,
Допоки не погас,
Наш час, мов свічка, треба жити
На білім світі цім
Й щоб жить, як прагнемо, робити
Старанно все на нім,
Бо лиш робота, хай якою
Важкою б не була
Позбавить дійсно нас з тобою
Всього нещастя й зла,
Які недоля посилає.
Минуть вони у тих,
Хто всіх своїх сил докладає.
Лише у них одних.
Чекати, що, мов сніг із неба,
Те щастя упаде,
Якого прагнеш ти, не треба.
Ніколи та ніде
Ще не було на світі цьому
Цього. Слід заробить
Його тобі – всім нам на ньому.
Для цього слід робить,
Але не будь-як, а старанно.
Коли ж не можеш ти,
Навчатись треба ненастанно,
Щоб цілі досягти.
Я певен, все у тебе вийде.
Надію не втрачай,
Працюй. Тоді лиш успіх прийде,
Якого прагнеш вкрай
Здобути, щоб щасливо жити
На білім світі цім.
Його ти зможеш заробити
Лиш працею на нім.
Євген Ковальчук, 04. 05. 2021
ID:
1036885
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.04.2025 21:05:05
© дата внесення змiн: 02.04.2025 21:05:05
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
