В співавторстві з Данилом-Київським
Переклад http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286881
Тебе кохати - небезпечне вміння...
Як смерть чекати - цінна кожна мить!
І наче пазлами з коштовного каміння
Твій образ дивний сотворити таланить...
Ти ангел мій, та іноді - диявол!
З'явившийся крізь мари у плоті.
Хожу бар'єрами до крові гострих правил,
В рядках розкинутих тенетів на путі.
П'ю, як нектар, що диким медом ллється.
В потоці фраз - розплавлений метал.
Скипає кров і серце птахом б'ється,
А душу полум'я звертає в терпкий жар...
Тебе бажати - у боях страждати.
Перемогти... згораючи в вогні...
Та стрімко з попелу, мов Фенікс, воскресати.
У мить підхоплення і знову на коні!!!
*в чеканні смерті* - звісно, ми всі приречені від народження, але *чекати*? Це може отруїти всю *окончательную жизнь*
Тут у мене невеличкий дисонанс в сприйманні, адже вірш - життєстверджуючий по суті! Лід і полум*я... холодильник і обігрівач - основні агрегати перпетум-мобіле кохання!
Хороший вірш, Лій! Добре, коли є кому підхопити в потрібний момент!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Фотиніє,як же я Вам рада!!! Холодильник і обігрівач - це сила!!
А щодо смерті подумаємо мені взагалі подобається рішення про такі кардинальні речі, як смерть, життя, перекладати на сильні плечі