Надто сиве, небо вранці,
Блякнуть трави, у мовчанці,
Берег річки, стежки в листі,
Очерет, сухий в намисті,
Блиск роси, здаля мінливий,
Враз яскравий та лінивий,
Ненадовго його досить,
Вітерець ніжно тормошить.
Прийма річка, краплі- сльози,
Ледь- ледь чутно, тихо дзвони,
Вмить здригнеться, руда ряска,
Колом хвильки, все ж не рясно.
Відступа ліниво морок,
Десь зникають хмари- штори,
На порозі день світліший,
Він свою поему пише….
Почуттям сколихне осінь,
Подаруй, ще трішки просинь,
Досить смутку, будь тепліша,
Нехай днина стане ліпша,
Не знімай одяг барвистий!
10.11.2024р
Осінь чарує нас своїм барвистим одягом. 
