|
За мотивами
Євангелія від Луки.
Глава 15, вірш 11 - 32.
Були в чоловіка дорослих два си́на,
Заможно жили, було все в них, в достатку...
- Віддай мені, отче, маєтку частину ! -
Молодший із них так звернувся до батька.
І що ж тому батьку лишилось робити ?
Прийшлося маєток між дітьми ділити ...
Відта́к син молодший зібрав все, що мав
Й подавсь десь далеко... Відтоді й пропав...
Син старший що з батьком в маєтку лишився,
Невтомно й успішно весь час працював,
А той, що повіявсь* - неробою став !
Гультяйське життя вів, ніде не трудився,
Грішми розкидався, вдягався ошатно,
І спа́док розтринькав, бо жив марнотратно.
Коли ж він прожив все, що мав за душе́ю,
В тім краю нега́дано голод настав.
Залишився сам він, з бідою своєю,
Без дому й без їжі - батрачити став.
Пішов він тоді і пристав до одного
Заможного пана - ратая сільського.
Той зглянувсь на нього й роботу надав -
На поле свиней своїх пасти послав.
Стручками, що їли їх свині на полі,
Той син, нерозумний, наїстись бажав,
Та навіть цього там ніхто не давав
І мріяв сердешний - наси́титись вволю !
Від голоду зсохнув, як тріска охляв,
Тоді спам’ятався й до себе казав:
- У батька в маєтку завжди був порядок.
Було так безглуздо домівку покинуть..!
Бо там в наймиті́в навіть зараз достаток...
В них хліба аж надмір, а я отут гину!
Устану, й піду я до батька скоріше,
Скажу йому : - Отче, ти мій, найрідніший,
Прогрішивсь я, каюсь, як є - против неба
І, батьку прости, бо згрішив проти тебе…
А ще я із шаною мовлю до нього :
- Негожий я батьку буть сином твоїм.
Візьми мене наймитом, отче, своїм
Й поводься зі мною суворо і строго !
Прийми свого сина назад в рідний дім !
І, вставши, пішов він в нелегку в дорогу...
Узрів його батько далеко від дому
І сповнившись жалем до хлопця свого,
Він кинувсь назустріч, до сина... Потому
Почав обнімать й цілувати його...
- Прогрішивсь я, каюсь, як є - против неба
І, батьку, прости, бо згрішив проти тебе…
Негожий я батьку буть ча́дом твоїм ! -
Озвався до батька його блудний син.
А батько до слуг : - Мій синочок з дороги !
В одежу найліпшу, його зодягніть !
Найкращими пе́рснями руки вберіть
Й добротні сандалі одіньте на ноги !
Негайно теля, не худе, заколіте
Столи накривайте і будем радіти !!!
Бо син цей був мертвий, з очей десь подівся
І бачив його, довгий час, лише в сні
Та ось він ожив і, жаданий, з'явився ! -
Й тоді почали веселитись вони...
А син його старший у полі трудився,
З роботи вертавсь, коли день закінчився
Й учув, як з маєтку лунали пісні
І музику й танці почув голосні.
Дійшовши до двору - гуля́ння узрі́в,
Покликав слугу, та й сердито спитав:
- І що ж тут у вас, що я навіть не знав ?
- Твій брат повернувся з далеких країв,
Ваш батько теля заколоти звелів,
Бо сина здорового й цілого стрів...
- В честь меншого брата теля закололи ?
І старший розгнівавсь, ввійти не хотів !
- В мою честь, такого не сталось ніколи !
Тоді батько вийшов до ньо́го й просив...
А той відповів і до батька промовив :
- Мені й в козеняті ти, батьку, відмовив,
Аби лиш з приятелем втішився я !
А тут зразу нате вам - ціле теля !
Я, батьку в маєток вклав труд свій і душу,
Я, отче, тобі, стільки років служив !
І словом твоїм - я завжди дорожив
Й ніколи наказу твого не порушив,
А брат мій молодший, зібрав все, що має
Й подався далеко від рідного краю !!!
У краї далекім - ущент розорився,
З блудницями весь твій уділ там проїв !
А ти, коли він голодра́нцем з'явився,
Теля відгодоване різать звелів…
Й сказав йому батько, змахнувши сльозину:
- Ти завжди зо мною, моя ти дитино,
І все, що моє - то воно ж є твоє!
І брату твоєму тут прихисток є !
В цім домі й для нього шмат хліба знайдеться
Тож сину мій рідний, не гні́вимо неба,
Бо нам веселитись і тішитись треба,
Дасть Бог - і погане все, врешті минеться,
Бо брат твій був мертвий, з очей десь подівся
Та ось він ожив, слава Богу, з'явився !
*ПОВІ́ЯТИСЯ - Піти, поїхати куди-небудь,
поволочитися.
Словник української мови
https://sum11.com.ua/povijatysja/
27.11.2024 р
Іллюстрація : Рембрандт ван Рейн
Картина "Повернення блудного сина"
1669 р.
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/91/Rembrandt_Harmensz._van_Rijn_-_The_Return_of_the_Prodigal_Son.jpg/600px-Rembrandt_Harmensz._van_Rijn_-_The_Return_of_the_Prodigal_Son.jpg
ID:
1027525
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 29.11.2024 18:56:39
© дата внесення змiн: 29.11.2024 18:56:39
автор: Родвін
Вкажіть причину вашої скарги
|
