Небові – птах, душі – життєдайне слово,
Сонцю рудому – сонях, свободі – вдих.
Просто повір: в житті все невипадково,
Просто накресли істинну путь і йди.
Струнам – умілі пальці, деревам – квітень,
Спраглому серцю – поряд ритмічний такт.
Кожному з нас однаково сонце світить,
Те, що комусь там більше – це ще не факт.
Квітці – бджола, молитві – вуста правдиві,
Пісні – величний голос, раме́ну* – друг.
Знай, що бувають в кожного сильні зливи,
Та після них веселкою грає пруг.
Кожному щастю мати би з ким ділитись,
Кожній любові – славень, очам – красу.
Радість – вона простенька, неначе ситець,
Тільки б її розгледіти завчасу́.
*Рамено (заст.) – плече.
...просто і праведно... філософія щастя і радості вроді і проста, і часто важкодоступна...
Наснаги і нехай щаститься
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, пані Людмило: все, ніби й просто, але ми так часто ускладнюємо все просте й доступне... Тому і блукаємо лабіринтами, оминаючи відкритий шлях. Дякую Вам сердечно за мудрі висновки!
Добре було б, якби всі ми усвідомлювали таку просту істину... Дякую Вам! 
Наталю, дякую Вам сердечно за такі піднесені слова і побажання! 
Ваша правда, Надієчко! 
