Сяйте, палаци Великого Рима!-
Міста величного, світу окраси!
Де ще побачиш такі акведуки?
Де ще побачиш Величчя таке?
Вулиці, де гомінливого люду
Натовп змішався багатих і бідних?
Де ще побачиш піднесення духу?
Де ще побачиш театру розцвіт?
Де ще у світі існують Закони,
Більш досконалі від Римського Права?
Де ще побачиш величчя Арени,
Смерті порив- гладіаторів бій?..
...Пир у Нерона в величнім палаці
Фрукти у вазах, у келихах вина...
Юні раби в білосніжних туніках
Страви підносять поважним гостям.
Гості хмільні полулежать на лавах,
Їх обіймають гетери- коханки,
Діви, з якими красою зрівнятись
В світі не зможе і Сонце саме.
Вже виступали чудові актори,
Вірші і оди співали Нерону...
Зранені воїни- преторианці
Мовчки похмуро на чатах стоять.
Все остобридло... Пісні надоїли,
Вихили мімів, кривляння акторів.
Нині Нерон не читатиме віршів-
Наче натхнення сьогодні нема...
Що ж бо придумать, щоб час скоротити?
Чим ще зайнятись? На що подивитись,
Щоби натхнення для віршів з"явилось?-
Думає в смутку Великий Нерон...
Двое дівчат, зовсім юні рабині,
В білих туніках, з стрункими ногами,
Взутими в грецькі красиві сандалі,
В горщиках вина підлить принесли.
"Гляньте, які-ж бо красиві дівчатка!
Де вас купили? Звідкіль? Ви цнотливі?
Нумо сюди!" - І Нерон підійнявся-
"Будете битись для мене на смерть !
Зараз-но скиньте, дівчата, туніки!
В руки мечі вам, щити і шоломи.
Хочу дивитись, як б"єтеся голі.
Хто переможе- я цноти лишу."
З гомоном зразу палац підійнявся-
"Мудрий Нероне! Повік тобі слава!
Лиш Син Богів так надумати може!"-
Гості прокинулись з п"яного сну.
Місце звільнили миттєво актори...
Гомін ущух... Зброю внесли до зали.
Дивляться всі... І стоять серед зали
Двоє оголених юних дівчат...
...Бачили ви гладіаторів битви?
Воїни б"ються сміливо і мужньо...
Що тут поробиш?- дівчата з наказу
Кинулись битись одна на одну.
Рухи їх ніжні, пластичні, дівочі...
Їхні тіла вкриті потом, вологі...
Гості-цінителі судять зі смаком
Хто переможе... Складають заклад.
Битись дівчата зусім не уміють.
Руки тонкі ледве зброю тримають.
Ніжки тремтять, важко дихають груди...
І не підняти важкого щита...
Та незважають на страх і на втому...
Лязкіт мечів дзеленчить все сильніше.
Що може бути величніше цілі-
Цноти лишить Небожитель- Нерон?
І- кульмінація- рухом сміливим
Подруга рветься затято до цілі!
Подруги руку підняту відбивши,
Груди маленькі пробила мечем...
Дівчина бідна додолу упала,
Ноги красиві в судомині звились,
Тіло здригнулось... Меч гострий у серце
Як чоловічий... в жіночу... ввійшов.
Взяли дівчину раби чорнолиці
Просто за ноги, і тіло біляве
Витягли з зали, підняли на руки,
Та до гемоній віднесли нараз.
А переможиця, горда й смілива,
Кинувши зброю, розпечена з шалу,
Стала навколішки перед Нероном
І на підлозі йому віддалась.
... ... ... ... ...
Весело, шумно в величнім палаці.
Про непоборну жагу перемоги,
Попри припони досягнення цілі
Вірші натхненні читає Нерон!..
... ... ... ... ...
В ямі бридкій, де скидають відходи,
Де лиш зневажені шлюхи-повії
Плотських утіх тих сумні артефакти,
Мертвих дітей викидають своїх,
Тіло дівоче цнотливо лежало,
Наче на темному сонячний промінь...
Мов перламутр... і бродячі собаки
з хижим гарчанням терзали його...
...та-а-ак...ну з Нероном ясно - що йому мало прислужитися в якостi джерела натхнення ....а що послужило ВАМ ?...рiзнi,знаете,думки в голову лiзуть ...
...боюсь - буду сьогоднi пiд враженням читати з нету про РИМ...
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце так історія!........
Не сотвори собі Бога на землі!!! Його тут немає......(Біблія)
Дівчата цього не знали........
Дякую за твір!!!!!!....... Талановито.......
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
....а що послужило ВАМ ?...рiзнi,знаете,думки в голову лiзуть 
...
