У День Захисника Вітчизни
зізнатись встидно, що й цю тризну
ми загубили десь в собі.
Зіжмакали і заховали,
лиш залишивсь відгомін слави
батьків-героїв і дідів.
А нам самим бракує духу
й синів відтягуєм за вуха -
від постригу їх бережем.
Як не вдається заховати
творим посмішище з солдата -
жалієм, няньчим,"синцю" звем.
Замість одіти і обути,
і зброю нову дати в руки -
зробили з армії штрафбат.
Напівголодні, напіввдіті
будують замки наші діти
для генералів й їх внучат.
Не стану хизуватись звуком.
справжнім бійцям потисну руки,
подякую за їх дозор.
Вклонюся ветеранам сивим,
вклонюсь курганам і могилам,
вмолю простить ганьбу й позор.
А у нас, хто не був у війську, був бракований! Це свято для тих, хто пройшов армійську школу і став справжнім чоловіком!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так я його в душі і святкую, але не подобаються мені ті помпезності, з якими їх відмічають наші політики, яким далекі як суворі солдатські будні, так і стан сучасної армії.
...
