У День Захисника Вітчизни
зізнатись встидно, що й цю тризну
ми загубили десь в собі.
Зіжмакали і заховали,
лиш залишивсь відгомін слави
батьків-героїв і дідів.
А нам самим бракує духу
й синів відтягуєм за вуха -
від постригу їх бережем.
Як не вдається заховати
творим посмішище з солдата -
жалієм, няньчим,"синцю" звем.
Замість одіти і обути,
і зброю нову дати в руки -
зробили з армії штрафбат.
Напівголодні, напіввдіті
будують замки наші діти
для генералів й їх внучат.
Не стану хизуватись звуком.
справжнім бійцям потисну руки,
подякую за їх дозор.
Вклонюся ветеранам сивим,
вклонюсь курганам і могилам,
вмолю простить ганьбу й позор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242965
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: Борода