Такою стала через тебе.
Що я така- твоя вина!
Тебе кохала я безмежно,
А ти мене за річ приймав...
Користувався так безжально
Не думав ти про нас.
Але повірила даремно
І позабула я про час.
Тепер я інша
Думка не про вас..
Я не звикаю, не кохаю
Живу лиш миттю. От і все.
Тепер презирливий твій погляд.
В мені не бачиш доброти.
Її залишила давно я,
І це з твоєї є вини!
Та вже нема різниці хто я,
Немає більше почуттів,
Ми не повернемо часи ті
І теплих наших почутів.
Навіки ми чужими стали.
Хоч інколи твій погляд тягне знов...
Але мене ти іншою вже бачиш,
Все що було, тепер це просто сон.
