“Вставай, хлопче, це не кінець, ще зарано тобі до птахів,
Не повів ще її під вінець, і батькам не за все подякував.
Вставай, хлопче,не фініш ще: небо синє, сонце шкіру палить,
Відпив вдосталь суміш війни, відкрий очі, жени біль, живи далі.
Тримай міцно життя своє, ти для рідних виборюєш волю,
Лише, прошу, повір в ті сни, де цілуєш внуків і її сиві скроні!”
_______________________________________________________
Як боровся за Віру в добро, він колись розповість дітям,
І про крила Янгола-свого, що не дали так зарано злетіти.
