Злітав у небо голубе літак,
Він мріяв полетіти й не вернутись.
Та доля його склалась так,
Що мрії цій не судилося збутись.
Він, мов невільник, то злітає, то сідає.
Канада, Франція, Німеччина, Китай...
Його по світу вітер розвіває,
Й не може він потрапити у рай.
Йому набридла кава зі смаком мастила,
Він хоче жити немов вільний птах.
Літак у небі вільно розпускає крила,
Але в його середині постійно живе страх.
Малює віражі своїм тендітним тілом,
Сміливо пробивається крізь громи, блискавки.
У синім небі все його життя минуло,
І вже запізно іншим шляхом йти...
