і падали з неба янголи_
як з кленів засохлі хрущі,
як в келих отруйні гранули,
як зорі в тернові кущі...
і сон колапсує з вереском,
і всесвіт летить шкереберть_
дочасні симптоми вересня
сполохали літню чверть_
і ти вже не ти_ розірваний
на шмАття чужих бажань_
чи міряти криво мірою
стинаючи з гранню грань_
мавпують щем муз невігласи
в чеканні важких дощів_
позбутися спліну вірусу,
зламати цей саморушій...
все падають з неба янголи,
як спраглі черниці в гріх_
і тхне чебрецем та ладаном,
і мозку скрипить горіх...
