дай знати про себе, той, що на глибині,
свердлиш поглядом чорну крапку четвертий день...
рівновагу тримаєш на срібній, тонкій струні,
розлітаються спогади шершнями з дна кишень…
дай знати про себе, пращур добра і зла,
нині чорному й білому поряд лежати як_
най чоло мастить древнім знаком мастка зола,
космос внутрішній чи від вічності вже набряк…
дай знати про себе, в подиху кожнім будь,
камертоном рівняючи хвилі тотожних мантр_
метроному періодом серця ходу марудь,
протиборства з собою стриманий секундант…
