Мене немає поміж вами.
Я – тут, ви – там. Та поміж нас
Сама поезія кружляє,
Єднаючи всіх нас щораз.
Є моє слово поміж вами,
А отже, є моя душа.
За труд душі (скажу: між нами),
Я не беру ані гроша!
Живу, як ота пташка Божа:
Як є – клюю! А ні – то ні!..
Та й Муза – он яка пригожа!
Як любе сонце навесні!
І чи то теплий день, чи холод,
Я все в напруженні, в борні.
І чи хвороба є, чи голод –
Однаковісінько мені!