Моя скала сліз і печалі,
До тебе я приходжу знов,
Щоб розповісти на одинці
Про нерозділену любов.
Розкрию я свій біль таємний
Лише тобі, моя скала,
Й впаде на камінь твій прадавній
З очей моїх гірка сльоза.
Гірка з наруги та обману,
Пекуча з жалю та ганьби,
Солона від страждання й туги,
Зневіри, розпачу й журби.
Нікому, знаю, не розкажеш
Про рани в серці від образ.
До тебе прийду пожалітись,
Можливо, я іще не раз.
Тобі довірю без вагання
Своїх надій і мрій квітки,
Що милий обірвав жорстоко,
Пустивши з вітром пелюстки.
