Серпень впав на покоси
ваговитим снопом,
вже в комору заносить
лантухи із зерном.
Не бідує родина,
не горює сім’я –
дожидається сина,
що вітає здаля.
Приспів:
А веселка на сході
В кольорах виграє:
бути гарній погоді...
На столі усе є:
і хліби, і до хліба,
і пухкий коровай...
І дівчинонька люба –
хоч сватів зазивай!
Серпень в душу лягає
збіжжям ситним, добром.
Спас витає вже в гаї…
Своїм щедрим крилом
він усіх обіймає...
На столі мед і ром,
гості йдуть з ріднокраю –
чути гам за селом.
Приспів.
Серпень риску підводить,
є талан в трударів –
святом Спас хороводить,
звієм звершень зігрів...
На порозі вже осінь,
та в душі – водограй:
серце пісню попросить –
грай, музиченько, грай!
Приспів.
11.08.2019
*********
Світлина – автора, де ота зріла пшениця,
вдалині – будинок, де мешкає сам автор.
Класно римуєте, Олексо! Тільки, може замінити на щось приблизно ГОСТІ РІДНОГО КРАЮ ЙДУТЬ ПОВАЖНО СЕЛОМ. Зграя трішки не до вподоби. Ви ж не олігархів запрошували в гості...
Ні, бо на храм не запрошують, але гості пруть, невов зграя голодних вовків, друже! Недарма ж в нашім краї є розхожою примовка: "Наливайте, бо їдять!" Експресивно і гумористично!