Антициклон Люцифер... І ми...
Роздуми, навіяні спекою... Сонце... Спека... Жар...
Серце – самовар.
Мозок мліє, спить –
Неймовірна мить!
Продих... Небо.... Штиль...
Степ… Жара… Ковил…
Мольби... Клич до зір...
Горячі рекорд –
Шкалить реохорд.
Сонця й моря змаг –
Мозок геть засмаг.
Думки підла лінь –
Птиць сумна квилінь.
Гріх... Відсутність прощ –
Не приходить дощ...
Певно, знає Бог,
Де, коли… І – ох,
З ким і як були.
Долі як лягли…
То й держіть одвіт
Прісно, збіса літ!
…вітерець дихнув –
Шле вологу ув
Спраглі ним поля
Волохом здаля.
Знають те волхви,
Чим багаті ви –
Златом чи сріблом,
Злом, а чи добром.
Посилають вам
Мудрість з ветхих літ…
Вдячні ми волхвам
За такий привіт
Від своїх дідів,
Що давно пішли,
Лишивши удів,
Хоч були
орли…
Предки знали гріх,
В них й ґедзунок прощ…
Хмари… Краплі… Грім…
Блискавиця… дощ…
11.08.2017
так,предки знали свої гріхи,знали про що молитися...Містика і філософія!Не вистачає нам волхвів сьогодні.Заблудились ми в суєтні щоденній,а про основне забуваємо.Дякую за твір і за роздуми!Вдруге прочитала,щоб отримати цілісне сприйняття.
Дякую, Валентинко! Ти присківлива (не причіплива) читачка... Волхви багато таїн забарали з собою! Велесова книга, певно, була не єдиною Біблією язичництва... Проте характерники користувались саме вченням волхвів накликаючи на ворога поразку... То наша рідна і корисна культура духу!
Дякую знову тобі,мотивуєш вивчати нашу рідну і корисну культуру духу!Я поверхово то все знаю,це- майже нічого. Ходжу по землі,по якій ходили характерники.Той самий Іван Сірко,який похований недалеко біля нашого міста і острів Хортиця поруч,де навіть камені мають силу. Лискунчику, спасибі!
Дякую, Валентинко! Ти присківлива (не причіплива) читачка... Волхви багато таїн забарали з собою! Велесова книга, певно, була не єдиною Біблією язичництва... Проте характерники користувались саме вченням волхвів накликаючи на ворога поразку... То наша рідна і корисна культура духу! 
Лискунчику, спасибі! 
