Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: В ПОЛОНІ СПОГАДІВ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 18.01.2017 - 17:39
Чудово, Світлано! Отак в полоні спогадів ми й живемо... І часом думаєм, якби не було гірше!
Квітка)), 18.01.2017 - 16:52
Ми виглядаємо настільки - наскільки нам в душі років! Ви прекрасна молода жінка!
Світлана Моренець відповів на коментар Квітка)), 18.01.2017 - 17:02
В душі мені – 35!!!!!!! Це всього лише вірш, Квіточко. Під настрій. віталій чепіжний, 18.01.2017 - 16:28
Не будьмо песимістами: Нехай уже давно дорослі діти,Не варто вік жіночий рахувати, вдихніть дурман жіночого волосся.І, може по весні не все збулося,Потрібно далі жити і кохати - Іще триває нескінчене літо!
Світлана Моренець відповів на коментар віталій чепіжний, 18.01.2017 - 16:45
Пане Віталію, та я – ще та реготуха! Дякую, що пробуєте мене трохи розраяти. Але оптимізму у мене на двох вистачить. То підійшла така хвилина – смог навіяв. ІЩЕ ТРИВАЄ НЕСКІНЧЕННЕ ЛІТО! Дякую! Олександр Мачула, 18.01.2017 - 16:03
Мда... Буквально зранку працював над цією темою у творі Костянтина Бальмонта, а тут прочитав Ваше творіння і вкотре ловлю себе на думці - минуле нас залишає тільки разом зі смертю... Хороший вірш, пані Світлано (я можливо б лише "а" останнього рядка замінив на "як"), дякую за спомини! Світлана Моренець відповів на коментар Олександр Мачула, 18.01.2017 - 16:39
Так, пане Олександре, з кожним роком все частіше поринаємо в спогади, бо там – молодість, саме світле і красиве що було в житті. Радію, що Вам сподобалось. Дуже дякую за підказку. Думала над таким варіантом, але це такі протилежності! Холодний іній не може лягати, як теплий спомин. Нелогічно. Тому поки залишу так, а далі щось мусить само прийти. Зі святом Вас! гостя, 18.01.2017 - 15:20
Здавалося, життя не має меж,а почуття – довічні і взаємні! Красива – і в наряді... й без одеж! Всі люди – світлі! Тільки ночі темні... ....Світланко,це такі слова... Світлана Моренець відповів на коментар гостя, 18.01.2017 - 15:29
Такі ми були, Наталочко. Щирі, наївні, з душею, відкритою навстіж.
Ганна Верес, 18.01.2017 - 15:13
Душа ятрилась виром почуттів,і нуртувало пам'яті джерельце. ... А смог за нічку інеєм осів, а теплий спомин – на скрижалі серця... І весь твір класний! Світлана Моренець відповів на коментар Ганна Верес, 18.01.2017 - 15:25
Аню, завжди радію Вашій підтримці, дякую! І Вас зі святом! Світлана Моренець відповів на коментар горлиця, 18.01.2017 - 15:22
Забирайте, Наталочко, мені приємно.
ТАИСИЯ, 18.01.2017 - 14:53
Светлана! Вы выразили основные наши чувства! И в этом сила Вашего искусства! Світлана Моренець відповів на коментар ТАИСИЯ, 18.01.2017 - 15:19
У всех нас одни и те же жизненные этапы, а значит – и чувства похожи, Таисия. Всегда Вам рада! Світлана Моренець відповів на коментар Ліна Ланська, 18.01.2017 - 14:52
Приємно чути це від Вас, Лано, дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар Ліна Ланська, 18.01.2017 - 15:20
І вже не вперше помиляюся. Пробачте!
Ліна Ланська відповів на коментар Світлана Моренець, 18.01.2017 - 15:26
Нічого,просто ми майже незнйомі.
Світлана Моренець відповів на коментар Ліна Ланська, 18.01.2017 - 15:34
В мене була приятелька Лана Ліновська. Через це я вже вдруге називаю Вас Ланою. Постараюсь більше не помилятися.
Світлана Моренець відповів на коментар Валентина Ланевич, 18.01.2017 - 13:44
Як ми одночасно читали одна одну. Дякую Вам! Людмила Пономаренко, 18.01.2017 - 13:04
"... А смог за нічку інеєм осів,а теплий спомин – на скрижалі серця..." Зворушливо-сумно... Дуже зрозумілий і близький той стан душі в полоні спогадів... Світлана Моренець відповів на коментар Людмила Пономаренко, 18.01.2017 - 13:07
З кожним роком все частіше будемо пірнати в них...
Світлана Моренець відповів на коментар Патара, 18.01.2017 - 13:05
І чим далі, тим більше, Любонько, бо все найкраще – там.
Тетяна Луківська, 18.01.2017 - 12:23
І я поруч у кожному слові мандрую, гарно, з ніжністю до прожитого.Ех...спогади, скільки ж усього було...
|
|
|