Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ПОСИДЕНЬКИ - ВІРШ

logo
Світлана Моренець: ПОСИДЕНЬКИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПОСИДЕНЬКИ

Повіяв сильний вітер – і "капе́ць"!
Ми на три дні одрізані від світу,
мов пращури в добу палеоліту,
запалюємо чахлий каганець.
З нудьги сусіди на той вогник йдуть.
Потріскують тихенько в пічці дрова,
невимушено точиться розмова
про все на світі, без вникання в суть.

Хоч піст, та час вечері вже настав.
Картопелька готова для застілля,
із льоху дістаємо "різносілля" – 
що Бог послав,.. а Він таки послав:
капусту, помідори, огірочки,
салати різні, перці та грибочки,
і скибочками в банці кавуни
(здалися найсмачнішими вони).

Ласкає слух графинів ніжний дзвін –
з'явилася малинова наливка,
духм'янить на всю хату аличівка –
у всіх вже слинки, ледь не до колін!
Тож аличівка перша потекла,
бо всім ликерам може дати фору...
І спокій ліг, немов під омофором,
розлившись в домі хвилею тепла.

Коли б поси́діли так щиро, без ТВ,
а отже, без убивств, страшних аварій,
без гніву на верховний серпентарій,
їх декларації, без казнокрадства,
безкарності судійського трюкацтва
і без огиди, що якась сволота
нас тягне до рашистського болота,
без жертв терору, вивержень, цунамі...
О, як "верхи" збиткуються над нами!
Масоване тотальне зомбування
вбиває насолоду спілкування,
забивши мізки страхом бід сповна...

Селяни – мої милі добрі гості,
без пафосу говорять щирі тости,
всі розуміють: лихо в нас – війна.
Тож перший тост – за воїнів – до дна,
і в повній тиші, з болем і в сльозах –
загиблим дяка, що на Небесах.
Ми маємо цей мирний, гарний вечір,
бо жах війни вони взяли на плечі...

Ще всякі в нас точилися дебати,
та думка в глибині душі – одна:
закінчилась би клята ця війна,
солдати всі вернулися до хати,
відкрито радість ми могли б сприймати,
а не крізь ґрати болю через втрати...
Достойних вшанувавши поіменно,
ми відродили б край благословенний.

                       5.12.2016 р.
		

ID:  704858
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 05.12.2016 13:36:58
© дата внесення змiн: 06.12.2016 12:30:15
автор: Світлана Моренець

Мені подобається 27 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, majra, Івасик, Ніна-Марія, vlarin, Микола Миколайович, Nino27, геометрія, Фея Світла, Людмила Пономаренко, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (1677)
В тому числі авторами сайту (39) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

majra, 11.12.2016 - 13:25
friends 16 give_rose Так затишно з Вами , приємно і тепло! Дякую за чудові посиденьки! Так сподобалось, що "капець!" biggrin 12 22 22 32 32 32 31
 
Світлана Моренець відповів на коментар majra, 11.12.2016 - 15:01
Капець, як приємно, Майрочко! biggrin Жаль, що Вас не було. 22 22 31 16 16 16
 
Фея Світла, 06.12.2016 - 22:16
12 12 12 Чудовий твір! І ноді просто не треба вмикати наші телевізори і гаджети...і йти до людей... love14 16 give_rose friends
 
Світлана Моренець відповів на коментар Фея Світла, 06.12.2016 - 22:43
Чомусь нині це важко зробити. Заважає невпевненість: чи радітимуть мені люди, яким мій прихід завадив дивитись телевізор? biggrin Інша справа, коли нема світла... friends 22 22 give_rose
 
Фея Світла відповів на коментар Світлана Моренець, 06.12.2016 - 23:14
Виходить, що треба і дроти порвати... give_rose Декілька телевізорів ми уже викинули biggrin friends 22 23 22
 
Світлана Моренець відповів на коментар Фея Світла, 07.12.2016 - 08:48
biggrin biggrin Я знаю, читала. sty101 А ми – вже "дорослі", навчилися знаходити золоту середину: якщо одному – телевізор, то іншому – вірші. biggrin 22 22 friends give_rose
 
vlarin, 06.12.2016 - 21:09
12 smile Пречудово!!! Браво! Така неочікувана тема!!! З ностальгією згадую ті часи, коли світло вимикали. Я тоді навчав доньку грі в шахи, або читали "Пригоди Гекльбері фінна..." Були незручності, але й своє оте душевне. give_rose give_rose give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар vlarin, 06.12.2016 - 21:39
Цивілізація роз'єднує людей, часто їм цікавіше спілкуватися з гаджетами, ніж із собі подібними. А ось такі моменти (без світла, отже і без зв'язку зі світом) зближують, люди гуртуються, діляться, розкриваються.
Цікаво, як ми одночасно читали "один одного". biggrin
Приємно, що не забуваєте. 16 give_rose
 
smile 12 Закінчилась би клята ця війна... 12 12 12 31 32 flo36 16 flo26
 
Світлана Моренець відповів на коментар Світлана Крижановська, 06.12.2016 - 21:01
Найбільше бажання мільйонів... 17 17 17 give_rose
 
Інколи корисно влаштувати такі посиденьки. Хай все у Вас і у нас всіх буде добре! give_rose give_rose give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 06.12.2016 - 20:37
Дякую, Пташко! І вам – миру, добра і щастя. 16 16 give_rose
 
Ніла Волкова, 06.12.2016 - 19:21
Світланочко! Майте совість - аж слинка потекла!
Наче побувала у Вашій привітній домівці з каганцем та картопелькою в кожушках з хрусткими огірочками та чародійною "аличівкою". На жаль, мені цього всього не можна тепер...
А за "вшанування достойних" таки б випила...
Обіймаю Вас ніжно! friends 31 22
 
Світлана Моренець відповів на коментар Ніла Волкова, 06.12.2016 - 20:44
І за достойних, і за всіх воїнів, і за Перемогу вип'ємо, Нілочко. Дуже надіюсь на це! 16 16 friends give_rose
 
I.Teрен, 06.12.2016 - 15:51
У часи мого дитинства про такі ситуації говорили "годенки", під час яких може й не так хлібосолили, але так само згадували Сталіна, Берію, Хрущова, як нині про їхні уособлення при владі.
give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар I.Teрен, 06.12.2016 - 15:59
У нас їх називали саме "посиденьки". Влітку – це були розмови на лавці в дворі, а взимку – в хаті, а отже, з якимось частуванням. 23
 
Івасик, 06.12.2016 - 14:43
Нажаль, не всіх торкнулася війна...
Живуть в теплі, незлазячи із печі,
І не згадають в тихий мирний вечір,
Що жах війни взяли собі на плечі
Найкращі, незабутні Імена.

Спасибі, пані Світлано!!! 12 flowers
 
Світлана Моренець відповів на коментар Івасик, 06.12.2016 - 15:23
Ооооо! Це я дякую Вам за чудовий експромт і совісну душу. 17 16 give_rose
 
"...та думка в глибині душі – одна:
закінчилась би клята ця війна..." 17 Чудові посиденьки, щире спілкування, напрочуд гарний твір, Світлано... flo13
 
Світлана Моренець відповів на коментар Людмила Пономаренко, 06.12.2016 - 13:38
Влаштувати б і нам колись наші поетичні посиденьки. Було б дуууже цікаво. 17 16 give_rose
 
Світланочко!!! Які ж "мальовничі" посиденьки в гарній компанії tender
І все було б добре, лиш "закінчилась би клята ця війна" 17
Отримала величезне задоволення, наче і я там була, мед, вино пила!!! Спасибі! 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Олена Вишневська, 06.12.2016 - 12:15
Якби... Як мало ми цінували мир. Здавалося, що він буде завжди. 17
Може ще колись і посидимо. 22 22 give_rose
 
Надія Башинська, 06.12.2016 - 01:29
16 16 16 16 В селі часто сусіди зустрічаються отак гарно... flo26
 
Світлана Моренець відповів на коментар Надія Башинська, 06.12.2016 - 10:01
Якщо не "насолили" один одному, то так. biggrin А від дачників ще й новини хочуть почути. 22 22 give_rose
 
Олекса Удайко, 05.12.2016 - 20:36
12 tongue Так піст же! Чи тости у вас бувають на суху? apple biggrin biggrin biggrin
 
Світлана Моренець відповів на коментар Олекса Удайко, 05.12.2016 - 21:29
От контролер! biggrin biggrin nono По-перше, де там написано, що пила я? nyam Пили гості. apple Але в свято дозволяється вино. Це ж не Великодний піст.
А як не чіплятися до бліх, то й нема чого сказати? sorry
 
Nino27, 05.12.2016 - 19:48
12 12 12 Майстриня слова - про все так влучно і чудово...!!! tender clap give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар Nino27, 05.12.2016 - 20:12
Вчуся, Ніночко, лише вчуся. Але Ваша підтримка – бальзам на рани. apple 16 16 16 give_rose
 
геометрія, 05.12.2016 - 17:27
Ох і гарні ж посиденьки, Світлано, у вас, хоч і були відрізані від світу, та гарні вийшли в вас дебати, що знов їх хочу я читати, тому й у вибране забрала. А ще вони мені нагадали ситуацію, описану у моїм вірші "Зимовий вечір", там теж світло зникло якось недоречі. 12 12 16 smile wink love17 31 flo34
 
Світлана Моренець відповів на коментар геометрія, 05.12.2016 - 18:14
Прочитала Ваш "Зимовий вечір". Інколи дуже потрібно побути в природніх умовах, без цивілізації. Таке спілкування дуже зближує людей, об'єднує душевно. 16 16 16 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Talia - *
Обрати твори за період: