tthВолинь... с. Веснянка. Погоже літо...
Озеро неподалік від Луцька...
Чайки над озером... І... мрії! Мрії
про майбутнє. Бо сьогодення сумне.
Та життя бере своє... Мрії... То не сонцева тінь в голубих небесах
В плесі озера вкіс відбивається…
То на бе́резі трав жадібка́ бірюза
Корінцями углиб розвивається…
То не чайка над озером в’ється, літа́,
Спрагло долю у вирі шукає…
То твої молоді та щасливі літа
Серед літ запізнілих блукають...
То не жайвір у небі відчайно співа,
Немов щастя нам щедро віщує…
То твої в позолоті, коштовні слова
В моїм серці... щоночі ночують.
...Кличе неба і трав нехибка бірюза,
Літо гладить фіранки в віконці…
То не сонцева тінь в голубих небесах…
То моє несподіване сонце.
10.08. 2015, с. Озеро, Волинь
Неперевершена лірика!!! Зачудована описом почуттів у поєднанні з краєвидами озерного плеса...Приєднуюсь, з радістю, до числа прихильників Вашого таланту
Мені захотілось мовити:
" Я так сумую за погожим ранком,
Що розкуйовджує волосся у верби...
За літнім сонячним серпанком,
Що огортає щастя береги...
За плесами озерець синьочубих,
За щебетом грайливих солов'їв,
За райдугою квітів, серцю любих,
За вічністю смарагдових гаїв."
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно вражений! Літо гладить фіранки в віконці... Ти моє несподіване сонце! Якби не поезія - сказав би: "професійно"... А так, просто - вищій пілотаж!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже... відтак можна припустити, що оте музово-несподіване сонце було... поряд!
Ой, як гарно!!!!!!!!!! Серденько, дуже і дуже талановито!!!!!!!!..........
Радію неперевершеному творінню, Олексонько.
(Смайлики не працюють - комп у мене ,,веселий,,. Обнімаю, друже!!!)
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам хочеться вірити, Ларисо! 
Яка краса! Гарно написано, аж захотілося туди, де "на березі трав нехистка бірюза 
