Закосичили трави поля.
Взявся вітер розчісувать коси,
Ніжно струшує вранішні роси -
Стала хвилею диво-земля.
Я в цій хвилі із вітром лечу,
І сама уже стала вітрилом,
Наче світ, свіжим і легкотілим,
Ніби після швидкого дощу.
Я весна! У квітневім краю
Розцвітають надії блакитні
І бажання такі заповітні
Проростають у душу мою.
