Під крилом у сонячного літа
Хочемо родинно посидіти,
А відтак, хай кожен прочитає
Ті слова, що літо забавляє.
Кожна зустріч - то чиєсь розкрилля,
Може то твій час? І твоя хвиля?
Бо коли замироточить слово,
Час, поете, свідчити любові.
(з візитки серпневої зустрічі "Об'єднаних словом" "Під крилом у сонячного літа")
Під крилом у сонячного літа
Вже ворожить осінь на листках,
Та, теплом і щирістю зігріте,
Розквітає слово на вустах.
Ллються строфи щедрі потічками
Під гітарні переливи струн
І проміння сонячне стрічками
Розвіває вітер, мов пустун.
Під крилом у яблучного Спасу
Стільки теплих спалахів зіниць!
І вірші добірні, мов окрасу,
Заплітає в райдужний вінець
Кожне серце, спрагле і натхненне,
Світле, мудре, зріле й молоде.
Будь же ти навік благословенне
Слово, що об'єднує людей!