Твоєму коханню немає життя,
Бо ти й ніби вільна і ніби моя,
А осінь зрадлива, допоки жива,
Зриває сльозинки з сумного лиця.
Додолу покотяться біль та печаль -
Не стримує пісню самотній скрипаль,
Та музика лине крізь небо у світ,
Лиш ти не почуєш, бо серце - граніт.
А я не скриваю - вже віри нема,
Згоріла й надія у жовтні до тла,
Та я відчуваю, що в грудях щось є,
Можливо, кохання - лиш тільки слабке.
Аж дух перехвачує!Молодець!Тільки одне шкода, що Ви такий молодий, а скільки суму у віршах...
Бажаю щоб Ви гранітними серцями не захоплювались, а зустріли серце ніжне, повне любові до Вас. Успіху Вам!!!
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно чути такі світлі та теплі слова. а воно здавалось спочатку таким ніжним та щирим .....
Вдячний Вам
Як не прикро це визнавати, але це так.... хоч з усіх сил люди намагаються втримати кохання, але не всім під силу... 
Дякую Вам 
Аж дух перехвачує!Молодець!Тільки одне шкода, що Ви такий молодий, а скільки суму у віршах...
Дуже приємно чути такі світлі та теплі слова. 
а воно здавалось спочатку таким ніжним та щирим ..... 
