Я так чекала на розкішний травень,
Гадала - буде він ласкавий.
На небі мліють знов перисті хмари,
Безбожно літнє сонце жарить…
Від спеки потерпають люди й звірі -
Вже жертви є і потерпілі.
Я сподівалась травень обіймати -
Насправді не виходжу з хати…
Надвечір, коли сонце спочиває,
З полегшенням земля зітхає.
Коли стемніє, загасає спека -
На небі знову дискотека…
Танцюють зорі дивовижне танго -
Смакую вечір, ніби манго,
Кружляю в танці босими ногами,
Звучать в душі весняні гами.
Трава шовкова ніжно пестить ступні,
Тривога у душі – відсутня,
Я забуваю всі свої турботи
Про те, що вдень було спекотно…
До танцю я запрошую берізку,
Уклін у реверансі, низько.
За стан красуню міцно обіймаю –
Про все на світі забуваю…
Коли на небо виповзає місяць,
Я не знаходжу собі місця -
Так хочу в небо темне полетіти,
Де зорі граються як діти…
Це ще з дитинства моя світла мрія
В душі моїй, як сонечко, зоріє…
