Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Георгий Данко: О стихах - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко), 19.05.2016 - 21:53
Георгію, з превеликим задоволенням прочитала Вашу статтю. Цікава, пересипана мудрими висловами, щира. Супер! А Ваші слова: Стихи пишет тот, кто, несмотря ни на что, навсегда остался РЕБЁНКОМ - це про мене. Обираю.
Георгий Данко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганно! Ви - справжня поетесса у моєму розумінні, якщо поділяєте мої думки.
Лілія Ніколаєнко, 04.04.2016 - 14:10
Я теж палила рукописи, які написала в 14 років. Вони-то згоріли, але за ними з"явились інші.. а потім ще і ще, і ось так вже 13 років тягнеться Залишилось лише чекати, поки до мене "самі прийдуть і самі все дадуть"
Георгий Данко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніщо в цьому житті само не приходить. Наше навчання у житті суворо заангажоване, регламентоване. І зустрічі й робота, і друзі, і вороги й кохані. Не палю рукописи - бо жаль "Мертві душі"М.В. Гоголя - так і не прийдеться прочитати останню частину. Я над рукописами й друкованими творами дуже часто працюю й далі - дитя ж росте, змінюється. А правда, перший друкований вірш вже не чипаю - нехай живе:Кавказ Со снежных гор спускаются лавины, Ярким солнцем горный край залит. И стоят, задумавшись вершины - Подо мной Большой Кавказ лежит. Горный ветер шевелит мне волос, А внизу блестит зеркальный лед. Альпинист, призыв твой, смелость, голос - Все зовут, зовут меня вперед... Я иду. Все круче, круче спуски Надо мной парит орел крича... Может быть, спускался здесь и ПУШКИН, Может, пил здесь воду из ключа. И за это, житель я долины, Полюбил Кавказ наш всей душой. Вспоминаю горные стремнины, Вспоминаю я Кавказ родной. Новая редакция – 1969 г. Армения. 29 февраля 1964г. Украина. Георгий Данко Георгий Данко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Таисия!С ув., Г.Д. |
|
|