|
Не мертва ти, о ні.
Щороку навесні
з трояндами пахкими оживаєш.
Як і саме життя, сухе ти маєш
листя; і свої сніги,
як у житті...
Але твоя земля
глибокими обітницями
всіяна, любове, -
їх звершити маєш
навіть в забутті.
Дарма, що не бажаєш!
М’який вітрець одного дня вертає до душі;
одної зоряної ночі
зійди, любове,
чиста, як уперше.
Щедрою єси
і вічною! З тобою разом
вертають із блакиті, в білій зграї,
білі голуби, що мертвими їх вже вважали...
Ти розкриваєш квітку із новими пелюстками...
Новою мовою немеркнуче ти світло осяваєш...
Вічною єси, любове,
як сама весна!
Х.Р.Хіменес; пер. з ісп. О.Міськової
________________________
Amor
No, no has muerto, no.
Renaces,
con las rosas en cada primavera.
Como la vida, tienes
tus hojas secas; tienes tu nieve, como
la vida...
Mas tu tierra,
amor, está sembrada
de profundas promesas,
que han de cumplirse aún en el mismo
olvido.
¡En vano es que no quieras!
La brisa dulce torna, un día, al alma;
una noche de estrellas,
bajas, amor, a los sentidos,
casto como la vez primera.
¡Pues eres puro, eres
eterno! A tu presencia,
vuelven por el azul, en blanco bando,
blancas palomas que creíamos muertas...
Abres la sola flor con nuevas hojas...
Doras la inmortal luz con lenguas nuevas...
¡Eres eterno, amor,
como la primavera!
ID:
980750
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Пісня
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 20.04.2023 15:28:21
© дата внесення змiн: 20.04.2023 18:05:45
автор: Пра Дивляна
Вкажіть причину вашої скарги
|
