колись — мине
комусь — війне
не лишить в полі бою
життя п'яне
життя мене
бере у путь з собою
ногами йти
через мости
оглушливо мовчати
якби знайти
німі світи
без попелу і чаду
тобі на мить
хай заболить
те вирубане поле
почуй: гримить
кує, димить
розбудить тишу кволу
якби хоч раз
у твій намаз
хреститися й кричати
смертельний сказ
людських обрáз
планету буде мчати
мовчання й виск
одвічний блиск
над ровом звуки джазу
у скронях тиск
мій василіск
дожде свойого часу
