CИДЖУ ЗАМРІЯНА ЖИТТЯМ
Сиджу ,замріяна життям....
милуюсь ,квітучою весною-
все проходить, через душу відчуттям,
життя, прекрасне насичене любов'ю.
Люблю, спів пташок на світанку...
як гомонить вітерець в тишині,
у мріях, злітаю.. до зорі зранку
в співі пташок гублюсь на землі.
Люблю, казкові сонячні дні
мальовничий пейзаж весни,
на долоні землі проміння золоті
як наливають медами сади.
Закохана у пречисті блакитні небеса
у срібний човник Місяця у білі ночі
у країну мрій злітає увись моя душа
щоб черпнути водицю живу у серце жіноче.
Із чаші ,небесної приймаю причастя...
люблю, білий божий світ творю і мрію,
у травах пасуться коні дарують щастя...
у квітучім розмаю лелію промінь надії.
Радій, життю -витре із очей сльози...
усміхнись, новому дню із висоти...
все проходить із часом, як весняні грози...
глянь, як світить сонце самоцвітом із роси.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Гарно!!!Радій, життю -витре із очей сльози...
усміхнись, новому дню із висоти...
все проходить із часом, як весняні грози...
глянь, як світить сонце самоцвітом із роси.