СИДЖУ ЗАМРІЯНА ЖИТТЯМ

CИДЖУ  ЗАМРІЯНА  ЖИТТЯМ
Сиджу  ,замріяна    життям....
милуюсь  ,квітучою  весною-
все  проходить,  через  душу  відчуттям,
життя,  прекрасне  насичене  любов'ю.

Люблю,  спів  пташок  на  світанку...
як  гомонить  вітерець  в  тишині,
у  мріях,  злітаю..  до  зорі    зранку
в  співі  пташок  гублюсь  на  землі.

Люблю,  казкові  сонячні  дні
мальовничий  пейзаж  весни,
на  долоні  землі  проміння  золоті
як  наливають    медами  сади.

Закохана  у  пречисті  блакитні  небеса  
у    срібний  човник    Місяця  у  білі  ночі
 у  країну  мрій  злітає  увись  моя    душа            
 щоб  черпнути  водицю  живу  у  серце  жіноче.

Із  чаші  ,небесної  приймаю  причастя...
люблю,  білий  божий  світ  творю  і  мрію,
у  травах  пасуться  коні  дарують  щастя...
у  квітучім  розмаю  лелію      промінь  надії.

Радій,  життю  -витре  із  очей  сльози...
усміхнись,  новому  дню  із  висоти...
все  проходить  із  часом,  як  весняні  грози...
глянь,  як  світить  сонце  самоцвітом  із  роси.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789372
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.04.2018
автор: Чайківчанка