Завірюха
У бабусі Завірюхи
Справ важливих - аж по вуха.
Не зупиниться й на мить.
Не присяде, не поспить.
Треба всюди побувати:
Де Донбас, а де Карпати...
Із Полісся - просто в Крим, -
Щоб приглянути за всім.
Погуляє на просторі.
Облетить степи та гори.
Як побачить щось не те, -
Враз задує, замете...
Їй потрібно слідкувати,
Як лягає сніг лапатий,
Як стоїть озимина,
Чи зима їй не страшна?..
Як зимове сонце світить;
Чи достатньо снігу дітям;
Чи в пошані нині в них
Лижі, санки, ковзани?
В ліс зимовий заглядає,
Кучугури нагортає, -
Щоб деревам до весни
Снилися солодкі сни.
Часом любить на санчатах
З гірки весело промчатись.
Ще й вщипнути жартома.
Ніби інших справ нема...
Завірюха - Хуртовина
Лиш тоді політ свій спинить,
Як весняні ручаї
Заведуть пісні свої.
