Йосип Бродський «Щоби у порожній розмовці…» (переклад Володимира Туленка)
Йосип Бродський «Щоби у порожній розмовці…»
(переклад Володимира Туленка)
Щоби у порожній розмовці
розвіяти смуток й біду,
Я дивне життя віршотворця
чудово на світі веду.
Живу, щоб за криком прощальним
Лице виникало в вікні,
Щоб думать в усмішці прощальній,
що випасти може й мені.
Як я на початку земного
ще шляху - - у мріях в творця - -
таке ж по вагомості слово
поставить в годину кінця.
*****
Иосиф Бродский «Затем, чтоб пустым разговорцем»
Затем, чтоб пустым разговорцем
развеять тоску и беду,
я странную жизнь стихотворца
прекрасно на свете веду.
Затем, чтоб за криком прощальным
лицо возникало в окне,
чтоб думать с улыбкой печальной,
что выпадет, может быть, мне,
как в самом начале земного
движенья -- с мечтой о творце --
такое же ясное слово
поставить в недальнем конце.
