Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Не дзвенить… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Відочка Вансель, 22.12.2015 - 18:36
Це місто юності. Й мого тепер дитинства. Це місто мрій, де я жила, живу. Де я тебе чекала і прошу Залишитись назавжди. Бо ношу В душі своїй кохання як блаженство. Це місто юності. Будинки ліпить сніг, А поміж ним ще дощ і поцілунки. Пакує вітер щастя в подарунки. А я для тебе Відонька - чаклунка. Лиш сум в мої обіймочки приліг. Це місто юності. Де ти і я. І Бог. Що може бути кращим, ніж це небо, Де молиш, що тобі мене лиш треба. У місті тім живуть усі планети, Й ведуть завжди поважний діалог... ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чаклунка Віда - майстриня м'яких, мов пух, і чарівних віршів... дякуююююююю
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...разом з головою, щоб не лізли думки в неї різні...дякую, Наталочко I.Teрен, 21.12.2015 - 21:09
Скоріше - злам у душі ЛГ, якій ні "дым отечества", ны ручні голуби нічого не додають до забутого пейзажу. Реалістична картина.ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це як отримати в подарунок зіпсовані мандарини й порожній коробок в обідраній обгортці...
Олена Акіко, 21.12.2015 - 20:17
хто ж з нас не мріяв стати лицарем і захистити місто юності від химер
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це просто неможливо...дякую, Оленко гостя, 21.12.2015 - 19:02
є міста,які існують тільки в пам"яті...якими би стежками не петляти,потрапити туди неможливо...
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зате є розкішний букет дякую, я дуже люблю троянди
Ганна Верес (Демиденко), 21.12.2015 - 17:49
Красиво й самобутньо!пам'ять омелою, Мов забуттям, навіки поросла. Сліди минулого тут стерла невійна. І хоч руїн на вулицях нема, Вони у душах – пусткою страшною… ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так і є... дякую Вам, Вікторе
Любов Матузок, 21.12.2015 - 17:19
Думати і відчувати не так.як більшість - право поета,нові хороші вірші.Добре,що і тут Ви самобутня - уникнули звичної солодкої ностальгії.Гарний поетичний сум.
|
|
|