Любов не буханець,
з"їв і не згадуєш,коли неголодний.
Мовчанням її виношував Христос
у пустелях сну.
ЇЇ пролила солодом солі роси,
Пречиста,яка залишилась
на уламках Хрестів.
Що повсякчас своєю
незграбністю і кострубатістю
вп"ялюються у чорні думки гріхів
і глибокі рани повсякдення.
Любов...
напнуті вітрила свідомості,
несуть до спасіння
сутінкових реальностей.
У звільненя всього і всяк,
але не порожнечі.
Відродження пагінця послідовності,
алфавіту сіргучових штемпелів канцелярій.
Любов...
Ковчег врятованих,промінь тепла
обледенівшим стовбурам впертості.
Соломина судомовтягуючому,
що є Всесвітом розумного
і якорем коравел надій,
Які пливуть за обрій.
