Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Живиця життя - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...їх вже ніяк й не розлити нарізно... Дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мені такі приємні Ваші окличні знаки! Дякую, Таєчко!
Салтан Николай, 25.10.2014 - 18:45
Тісний звязок передали... от тільки в міцному вузлі мало залишається простору для вільності думок та вибору, серце ніби приковане до однієї зірки... емоційно вийшло
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ой, і не тільки серце, а й тіло і розум, і якось комфортно їм відчувати оту тісноту простору... Дякую, Миколо!
Олеся Шевчук, 17.10.2014 - 23:21
я до тебе спішуу безмовному леті, щоб торкнутись тебе, заворожено глянути в вічі. Вау!!!забираю! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я цьому дуже радію. Дякую, Олесю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...о, так я ж і не проти... Дякую, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Лесю!
Радченко, 16.10.2014 - 11:36
таманності - можливо, туманностіВмієш, Валюшо, описати почуття! Гарно. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так-так, Олюшко, - то описка, зайдеш на обмежений час, от і поспішаєш... Дякую сердечно!
Надія Рубінська, 16.10.2014 - 08:36
"Я не знаю й сама, якому законупідкоряються ті відчуття, що мотуззям тримають і розум, і тіло." - це явище дійсно важко зрозуміти. Вірш до душі. БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ В СВОЙОМУ КОХАННІ! РАДОСТІ ЗУСТРІЧЕЙ, НАТХНЕННЯ, ВАЛЮШО! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч скільки разів намагайся досягти дна цієї істинності почуттів - нічого не виходить. Дякую, Надійко!
Любов Ігнатова, 15.10.2014 - 22:52
прекрасно, Валю! Почуття, як хвилі океану накочуються... (туманності )
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще й як накочуються непитаючись... Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Богдане!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І таке Ваше "не поетичне слово" для мене честь! Дякую, Аннушко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Лесю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Олю!
|
|
|