Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кузя Пруткова: Протистояння гідності - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ MiShura, 25.08.2014 - 13:38
Твои слова - да Богу в уши И в уши тем, кто хочет слушать. Молодец, что прочитала эти стихи на фестивале, несмотря на цензуру. Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саня, я, кажется, начинаю понимать, почему они выбрали такую позицию. Но всё равно понимаю, что такая позиция - это тупик, в конечном счёте ведущий к проигрышу.
Oleg Kolibaba, 19.08.2014 - 17:57
І хто вийде переможцем у протистоянні гідності??? Мабуть, питання риторичне, але вірш заставляє задуматися над правдою Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Риторичне, так. Я читала б цей вірш на кожному перехресті, аби задумалися не тільки ми з Вами. Тодуі більше надій на нашу перемогу, а не їхню
Ігор Рубцов, 18.08.2014 - 13:58
Я тобі скажу, як було, коли звільнили Слов'янськ. Коли ті вже пішли, а українське військо ще не увійшло, у місті почалося страшне мародерство. Розповідають, як бабця тягнула на спині пральну машину. Згадаємо Японію після цунамі. Люди допомагали одне одному. А наше лице - не людське. І це при тому, що ми вважаємо себе християнською країною, а Японія - абсолютно секулярна спільнота.
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сумно, що ми не японці. У селі неподалік від Києва, Любарцях, де ми купили хижку, коли підпалили леваду і вогоноь перекинувся на подвіря старої бабці, вийшов їй на допомогу лише мій чоловік - з усієї вулиці... А ж була неділя, більшість мешканців була по домівках. А на захід від Києва, де я виросла, пожежу у старенького подружжя гасили усім селом. Здавалось би: і що то за відстань від Клавдієва до Любарців - а такі різні люди! Пам'ятаєш, що писали Стругацькі: суспільству потрібен терапевт. Я знаю, що ти відповіси: звести очі до Бога. Це треба, звісно. Але і до Бога з таким світоглядом людина прийде тільки волати: дай! Дай! Сумно. Але ж навколо багато людей, які кращі за нас. Ігор Рубцов, 16.08.2014 - 22:19
А ти знаєш, про що я сьогодні подумав? От у нас немає навички у всіх проблемах, крім земного, бачити і небесний вимір. Що я маю на увазі? Як десь війна, так світова спільнота, стривожена і занепокоєна, починає залучати всі дипломатичні канали, застосовує санкції, направляє контингенти. Десь воно дає ефект, а десь і ні. Та все це видиме, як би так сказати, наче лише у двовимірній проекції. Недарма те що сталося, сталося саме на Донбасі. І в інших місцях все має причину. От у Біблії ми читаємо, що той чи інший народ перейшов межу терпіння Божого, впав у таке беззаконня, що гуманні методи впливу йдуть тільки на шкоду. У нас потім тільки питають: "А де ж Бог, якщо тут таке коїться?". А Він там, куди Його витіснили. Бога вигнали із шкіл, всю мораль вивернули і чекають благословінь, тримаючи Бога за порогом своїх нікчемних душ. А принцип "давай сюди благословіння та йди геть!" не може бути прийнятним. І у хворому суспільстві теж не може бути вибіркового підходу. Добрі люди, на жаль, страждають від хворого суспільства, але вони потрібні йому, бо Бог не позбавляє можливості почути застережливий голос таких людей. Як колись, коли Юдея давно перестала бути Божим народом, Іван Хреститель закликав до покаяння, бо наблизилося Царство Боже. Ще його служіння названо служінням пророка Іллі. Яку звістку ніс Ілля за 700 років до Хрестителя? Та таку ж саму: "Покайтеся!". Оце причина всіх негараздів. Якби більшість з народу, навіть не всі, а більшість, половина, звернули свої очі до Бога, то не мали би ми цих проблем у себе в країні. Зверни увагу, коли і за яких обставин виголошувалися суди над народами. Бог не міняється. Що було у біблійні часи, те й тепер.
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, мені теж ввижається, що зараз Бог нас рятує від самих себе. Хотіла заперечити тобі щодо Донбасу, але ж - мабуть, і тут маєш рацію, бо тільки там і у Криму люди настільки не думали, що запросили до себе завойовників.
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
летопись интересных времён
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, сама розумію, що ще не так скоро, як мріється, але буде.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.08.2014 - 08:30
На жаль, у суспільстві існують такі ж само закони, як у тваринному світі, і один із них - виживає той, хто сильніший,або хитріший, а слабший гине...Для цього й існує держава і влада, яка повинна захищати слабших, але реалії невтішні... Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у суспільстві, дійсно, діють ті закони, що дісталися від тваринного світу, це правда. Однак людство усе разом і окремі суспільства розробляють певні свої закони і користуються ними. В сучасному світі вже не має того значення, наскільки особа успішна у своєму соціумі - натомість важливіше, наскільки її соціум переважає над іншими, і не у короткочасному розрізі, а у довгостроковому. Тож у суспільств, що організовані краще, і перспективи набагато кращі, ніж у примітивних диктатур, де править лишень сила. Саме тому діти диктаторів здебільшого переселяються до інших країн, де диктатури немає. А їх звідти виганяють... Щодо реальної нашої влади... Не завжди справедливий вислів, що народ заслуговує на ту владу, яку має, але зараз і для нас це справедливо. Зможемо саме зараз щось змінити - значить, матимемо владу, що буде гідна нас. Ні - будемо знову мати те, чого варті. Україна - то не лише ті декілька ентузіастів, що мітингують коло адмінбудов. Україна - це ми. |
|
|