Яка ж то музика жила
У кожній дощовій краплинці,
Коли назустріч ти ішла
Крізь дощ
По радісній стежинці!
Махнувши ручкою здаля,
Ти не ішла,
А вже летіла.
Звучали небо і земля,
Як злиті враз – душа і тіло...
Куди б весна не привела,
Ввік буде спомином для мене
Стежинка до твого села,
Той дощ
І спів очей зелених.
Сяргей Законнікаў
Спатканне пад дажджом
Якая музыка жыла
У кожнай новенькай краплінцы,
Калі насустрач ты ішла
Праз дождж
Па радаснай сцяжынцы!
Рукой махаючы здаля,
Ты не ішла,
А ўжо ляцела.
Гучалі неба і зямля,
Як злітыя — душа і цела…
Куды б вясна ні прывяла,
Мне будуць помніцца да скону
Сцяжынка ля твайго сяла,
Той дождж
І спеў вачэй зялёных.
