Сергій Законніков, Зустріч під дощем


Яка  ж  то  музика  жила
У  кожній  дощовій  краплинці,
Коли  назустріч  ти  ішла
Крізь  дощ
По  радісній  стежинці!
Махнувши  ручкою  здаля,
Ти  не  ішла,
А  вже  летіла.
Звучали  небо  і  земля,
Як  злиті  враз  –  душа  і  тіло...
Куди  б  весна  не  привела,
Ввік  буде  спомином  для  мене
Стежинка  до  твого  села,
Той  дощ  
І  спів  очей  зелених.

Сяргей  Законнікаў  
Спатканне  пад  дажджом

Якая  музыка  жыла
У  кожнай  новенькай  краплінцы,
Калі  насустрач  ты  ішла
Праз  дождж
Па  радаснай  сцяжынцы!
Рукой  махаючы  здаля,
Ты  не  ішла,
А  ўжо  ляцела.
Гучалі  неба  і  зямля,
Як  злітыя  —  душа  і  цела…
Куды  б  вясна  ні  прывяла,
Мне  будуць  помніцца  да  скону
Сцяжынка  ля  твайго  сяла,
Той  дождж
І  спеў  вачэй  зялёных.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463112
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 29.11.2013
автор: Валерій Яковчук