UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Nukraine: Життя мене так кволо, але вчить - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ antuan, 04.07.2012 - 18:20
все вірно .. ви відчули.. так воно і є.. щиро вдячний вам за розуміння.... !!!
antuan, 02.07.2012 - 20:51
я вважаю їх поганими.. це субєктивна думка.. але моя лірика не користуватиметься популярністью... вона пронизана самотністью моєї душі.. тай поет з мене ніякий... зараз пишу "хоку" коли є натхнення... а воно рідко тепер мене навідує.. але я не ображаюсь.. це всього навсього примха... головне що я можу інколи читати таку хорошу прозу у виконанні дійсно гідних майстрів цього жанру... але для вас кину декілька своїх хоку.. **** Вега ждет.. Река розлилась.. На том берегу Альтаир... День.... Ночь... С временем .. Я устал их розличать... Муравей метушится.. Сломаную ветку акаций.. Утащить бы.. Ветер в комнате.... Слишком много здесь.. Воспоминаний... Жолтий паук.. Сплел из твоих волос.. Сеть для моего сердца... Прогнать бы вас мечти .. Одиноко вздихает.. Луна на небосводе.... Нет больше цветов... Они прогнали тоску.. Оставив осень... Утро .. Я болен... Не знаю уж когда.. Прилетит ко мне соловей.. Белая роза осипалась.. Но ти все цветеш.. Моя любовь... Глупий мотильок.. На небе нет тебе места.. Там звёзди... Зима в дверях.. Пізнє осіннє листя.. Ще з вітром розмовялє.. Смертність хризантем... Жовтень безжально.. Панує в повітрі.. Всього лиш завтра... Погаснуть кремові свічки.. Зелений каштан... Старий диван.. Квіти рожеві на ньому.. Ще живі... Чай похолоднів.. Осінні ранки.. Пахнуть хризантемами.. Чорне і Біле... Безслідно зникає... Млодість на обличчі.. Крик Акордеона.... В серці відглоски... Червоних троянд... Сліпий на лавці... Я з ним.. В шахмати граємо.. Карикатури із букв... Скільки не скалдає... Все одна німі слова..(вірш) Гіркий гріх... Сьогодні в ночі.. Я зрадив тебе вісні.. Присмак солі... По телевізору.. Одне пересолене мясо.. Прості люди.. Як важко.. Знайти свою любов.. Сердечні каплі... Лікарняні кімнати .. З ароматом безпорадності.. Розмова із сльозами... Як рідко можна побачити Nukraine відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже сильні філософські хоку у вас за образами. Єдине, що спантеличує - це "повний сум'яття казанок" душі вашої. Життя - наче річечка, весь час дзюркотить між бережками, коли в ній панує енергія життя, руху. А коли вода знесилена - вона перетворюється з гомінкого струмка в озерце. Це відчувається у ваших віршах.
antuan, 01.07.2012 - 23:34
впізнаю у вірші деякі риси свого образу як людини.. це звичайно випадковість .. у вірші ви вмієте керувати темпом і римами.. мені сподобалось.. наголоси у вас дуже цікаві.. в кінці кожного рядка.. взагалі я не критик.. пишу те що відчуваю.. вваажаю що проза вам вдається більше.. там ви справжній ас.. відчвається ваша працелюбність .. хоча вірші теж не погані.. вони це прояв душі трішки політати ... думаю з вас вийде чудовий журналіст.. !!!
Nukraine відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за приємні слова. Ви чудово зрозуміли мої нахили))) Поезія для мене, як ви висловилися, "прояв душі трішки політати". А проза - поки що основна  ))  А чому Ви не публікуєте власні твори на сайті?( |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
