Коли мовчать слова, коли у звуках — мряка,
Коли в душі не спокій, а скавучить собака.
Коли дере у горлі не від жаги горілки,
Заходяться сороки, розгойдуючи гілку...
Коли забув про радість, звикаючи до болю,
Коли п'янка Фортуна не бавиться з тобою...
Коли навколо — зрада, коли країна — гине,
Коли твою надію вкладають на коліна...
Стисни в кулак долоні, збери себе до купи,
Кинь лихом об підлогу, твій день от-от наступить...
Облиш липкий тягар щоденної навали...
Немає тих фортець, щоб козаки не брали!
" Коли навколо — зрада, коли
країна — гине,
Коли твою надію вкладають
на коліна... " ---> завжди актуально...
Поезiя гарна, позитив i вiдчайдушнiсть...це менi сподобалось.
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дужен цікаво!Особилво почути вірш у виконанні самого автора.
В Укроаїні все буде добре,якщо кожен з нас буде робити все добре на своєму місці.Успіх країни - успіх усіх і кожного окремо!Високо освічена молодь -це майбутнє України.Кожному з нас є над чим працювати!
Вірш класний!
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00