Віршовані рядочки, напевно щось інтимне,
Про віру і надію, про зрозуміле й дивне.
Писав. Стидався, часом, читати, показати,
Але не зміг надалі їх у собі тримати.
Рядочки поступово утворювали вірші.
Одні були чудові, були і дещо інші…
Але найголовніше, що у думках був вільним!
Віршовані сторінки, політ душі нестримний...