| Сторінки (5/466): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Девочка на перроне в некотором смятении.
Рядом прохладно, очень, рядом проходят тени.
Тени проходят мимо, прячут пустые взгляды.
Их не коснулось как-бы. Им ничего не надо.
Каждый отдельный атом, каждый в своей тарелке.
Стрелочник – как обычно. Он переводит стрелки.
И пролетают мимо, вскользь, поезда надежды.
И не рвануть стоп-краны! Всем до нее – как прежде...
Девочка на перроне жадно глотает солнце.
Ждет и бескрайне верит. Верит в мечту. Дождется?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2016
Сплетаются две строки, в одной из них гарь и треск.
Другая чиста, как дождь. Звенит, излучает блеск.
В одной пустота и боль, неверие и тоска...
Другая – несет восторг, сияние у виска.
Сплетаются две струны, удар превращая в звук.
Зима. За окном мороз. Но очень тепло вокруг.
А где-то поет рояль и ноты его близки,
Когда тишина и крик сплетаются в две строки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651967
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2016
У світі загубився спокій,
Безчестя править майже скрізь
Ти підставляв обидві щоки,
Колись.
Колись і ти поставив руку
На непідставлене плече...
І була тиша, а ні звуку.
Пече.
А листопад гойдає віти,
Відволікає від біди.
І дуже хочеться летіти.
Куди?
02.11.2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2016
У солодких ночей колір білий, мов хмари,
Чистий погляд і мрії занадто яскраві.
У солодких ночей запах, як у блудниці.
Забуваєш про все, поринаєш по вінця...
У солодких ночей запобіжник відсутній.
В них загублено «зась», в них свобода, по суті...
А чого ще чекати від шаленої ночі?
В ній тертя то є ніжність, стогін то є співочість.
У солодких ночей – край – рівня небокраю.
І слова величаві: хочу, вірю, кохаю..
І цілунки гарячі. Все тремтить і клекоче..
У солодких ночей душі дивляться в очі.
01.10.2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016
Шукала тиші стомлена весна.
Шукала злагоди, любові і терпіння...
І сонце дарувала й небо синє,
І кольори у надзвичайних снах.
Шукали ласки буйнії вітри.
Зривали цвіт, хапали за спідниці...
Показуючи пік своєї міці.
Обійм шукали, тиждень вже котрий...
Стебло шукали весняні дощі,
І досхочу хотіли напоїти
Цілованії сонцем ніжні квіти.
Лишали свої сльози на плащі.
Шукали землі спокою і сил,
Щоби нагодувати нас хлібами.
Щоб стало розуміння поміж нами,
Я в Господа молитвою просив.
І вимолив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2014
Почорніла трава, з’ївши суміш вогню і металу.
Поховалися звірі і майже замовкли птахи.
Була тиша в лісах, потім якось раптово не стало.
У степах загуло, із хатин позривало верхи...
Перекинувся світ з голови, та ніяк не на ноги.
Потемніло в очах, прослизнула крізь вуха брехня.
Похололо в серцях, замість крил повилазили роги
І словами наруги під шкіру залізла стерня.
У розкішнім краю засмерділо парфюмами смерти .
Захлинулись в крові ненаситні продажні роти.
Забагато своїх, що воліють країну роздерти,
А до них доєднались споконвічнії псевдо брати...
Маковіють поля кольорами пролитої крові.
Посивішали скроні у юності, не по віках...
Похилилися крони, і вклонилися віти вербові
Матерям, що плекали майбутнє в своїх пелюстках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520120
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2014
Ступали ноги по дощу,
Дивилися у небо очі.
Мені кортіло до схочу
Пірнути у шаленство, тощо…
По шиї ляпали краплі,
Вмивали плечі і волосся,
А хтось сидів собі в теплі
І напував гарячим гостя.
Звучить, до сказу ємкий джаз,
Блукає голка по вінілу…
Баюра, пролетів Камаз
І все на мене! Дуже мило…
07.06.2014 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
У осіннім спокої, в мареві осіннім,
Закохатись в дівчину, стати неспокійним.
У думках цілуючи, дивлячись на ніжки,
Не стояти осторонь, доторкнутись трішки.
Дарувати пристрасті і себе натомість.
Цілувати з солодом, втративши свідомість.
Обійняти лагідно, дивлячись на ніжки,
Завертітись фуркалом, полонити ліжко...
І під ранок стишившись, заварити трави,
Від кохання зрошеним, ні не від забави!
Без ознак облудності, від душі, охоче,
Говорити лагідно, дивлячись у очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
До смерті закатований поет,
Бо не куняв в кутку, закривши рота,
Як сірий кнур, чи ще яка сволота,
Що заповзла у владний кабінет
І соки жлуктить – нелюд, кат, істота...
У кріслі з шкіри вбитого бика,
З розмаху, молотом... Зі страхом у клітинах.
Увесь той страх лишається на спинах
Юродивих утримачів кілка,
Що вказують де правда... На колінах?
Брехня! Не всіх зігне пихатий лютий звір,
З безмежним черевом і прізвиськом держава...
Не всіх засмокчуть влада, зрада, слава...
Не всім вони заліплять мулом зір.
Геть з-під землі виплескується лава...
Поета знищено? Облиш, звичайно – ні!
Ганьба одвічна, мовчазному людству...
Він досі є в розкутому мені,
Незламним прикладом супротиву паскудству,
Насильству, беззаконню та брехні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447368
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2013
Весни торкнулися вуста, у вікна увірвався Квітень.
Від буйства подиху небес, у грудях почало тремтіти!
Туман, а з ним весняний дощ, порозбивали сніжні мури!
Гарячий промінь розрізає останні сиві кучугури.
Закінчилось свавілля шуб, бодай вони спочинуть трішки.
Вже, розціловані теплом, виблискують чарівні ніжки.
Геть підсвідомо водії відводять очі від дороги...
А от тепер – Весна прийшла! І календар тут ні до чого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Забембав березневий сніг.
Відсутнє сонце за вікном...
Стривай, стривай, а як же ніжки
Дівчат оголених теплом?
То розтає, а то – замерзне.
Дощі, сніги, бурульки, слизько.
А хочеться, щоб щось зелене
З’явилося, воно вже близько.
Йому вже хочеться на волю,
Відчути промінь на долоні.
А сніг себе вкладає долі.
А Березень – в його полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
А Березень рахує дні.
А скоро зовсім тепло буде.
І верхнє поскидають люди.
Тепліше стане і мені.
І знову, знову, як колись,
Дівчатка вскочуть у спідниці,
Свої розкішні не дрібниці,
Повикладають. «На – дивись!»
Дивись, дивись! Але не смій
Ніщо, без дозволу чіпати...
Пахучі, пишні і завзяті…
У всій, у всій красі своїй.
Підуть холодні дні сумні.
От-от і стане все зеленим...
Готуйтесь до ночей шалених!
А Березень рахує дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Якого випав сніг у Березні, в третині?
Уже повинен лізти яскравий первоцвіт...
Розлито білі фарби, не в Лютому, а нині.
Зима прийшла й сказала: «Агов! Я тут! Привіт!»
Взяла і повернула свої шалені коні.
Я ж з нею попрощався, я їй сказав: «Бувай!»
І стало значно легше в середині і зовні...
Що трапилось неждано? Нахабство – аж за край!
Іди собі на північ з морозами, з вітрами.
Вкривай у білі ковдри поля й ліси свої...
А ми зустрінем Весну, з дівочими вустами...
Ти вибач, але зараз вже хочеться її.
12.03.2013 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Февраль – за мартовским столом
Сидит, бухает и не платит.
Разлил бокал вина на скатерть...
Ушел бы, но ему – облом.
Комфортно. Так с какой же стати?
Всех угощает, весь в долгах.
Одет как франт, с иголки, в белом.
Ему отнюдь, не надоело
Резвиться в «тройке», на санях!
И ухмыляться то и дело...
Где-то в тени – поникший Март.
Пыхтит безвольно еле-еле.
Как будто ранен на дуэли,
Или вкусил, небрежно, яд...
А может тешится в постели?
Февраль пирует, без помех...
Не объяснить бездействий Марта.
Похоже – проигрался в карты
И до Апреля будет снег.
Апрель – давно на низком старте...
53.02.2013 года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.03.2013
Сначала было забавно, сначала было азартно,
Когда снежинки ворвались в конце задорного Марта...
И закружили метели, и навалило сугробы,
Ну это так, не для фарсу, а не расслабились чтобы.
В полон забрала простори, тепло і сонячність з півдня.
Сказавши: «Добро здоров'я, я тут забулася спіднє.
Я тут забулася розум і що Весна має бути.
А ми почнемо спочатку, а ми продовжимо Лютий!»
Опять вернула морозы, опять же холодно стало.
Ну я сначала намеком, потом сказал: «Ты достала!
Іди до себе на Північ, керуй своїми снігами,
А ми вже хочемо сонця і нот весняної гами.»
Она же словно не слышит, и диверсантов бросает.
Мені за неї не зручно і якось совісно, навіть.
Мы ей простим, эту шалость, не упрекнем, если честно.
І у обіймах коханих – перезимуємо Весну.
Муз. сопровождение, аранжировка: Максим Убей-Волк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Ніжки що рівнялись на дубовій бочці
Дуже сексуальні, у нічній сорочці.
Дуже сексуальні, як закрито вії,
І коли вузлами в’язані на шиї.
Ніжки, що робились геть не по шаблону,
Щільно, навіть надто, прикривають лоно.
А коли розлогі – апетитні, дуже!
Тільки не свідомий є до них байдужим.
Ніжки, що не входять у гламурні рамки,
Ніжно обіймають і вночі, і зранку.
Тож, дівочі чари не у рівних ніжках.
А у тім що ніжки виробляють в ліжку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Замело дороги, снігом завалило.
Човгаються ноги, літає білило!
Вітер розходився і гойдає віти.
У таку негоду – вдома відпочити.
Розпалити грубу, сісти в крісло, поряд.
Милуватись чистим, що вкриває сморід,
Що ховає зелень під свої долоні.
Обіймає крони і цілує скроні…
Заварити каву, запросити в гості
Чарівну та пишну, з запашним волоссям.
Розглядати очі і красу небесну.
Щоб зустріти разом вечір, ранок, весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Тринадцять страв, горілочка, кутя...
Лише пісне на білій скатертині.
Так святкували і колись, і нині,
Перед Різдвом, у вечір каяття.
Простімо одне одному усе,
Отримаймо собі душевний спокій.
І у любові щирій та глибокій,
В Святвечір свої думи принесем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Нехай буде так: серце – завжди гаряче,
А розсуд – холодним! Ніяк не інакше.
Добром наливаються очі і справи,
У душах звучать мелодійні октави.
Лишіть тільки світлі моменти, на згадку.
І Ви, і близькі, щоби жили в достатку.
Женіть, необачливість, заздрість і втому...
Здоров’я і злагоди в році Новому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388956
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2012
Дотик – губи у губи, дотик – губи у очі!
Рано-вранці, удень, в чарах темної ночі...
У кайданах кохання, в невичерпній свободі,
У розлогості слів, всіх... Хіба що без «годі».
На розпеченім ліжку, в межах ковдри з малюнком,
Усе інше – без меж, надцять раз, без рахунку!
Без об’ємних питань, без звертання на зовнє.
Все таке хаотичне і таке – послідовне!
На початку – в білизні, у шаленім бажанні,
Згодом – зовсім відкриті, знято фарби останні,
Знято всі заборони, забобони, та інше...
Лише руки та рухи, час від часу міцніше!
Час від часу окремо від скаженого ритму,
Щоб віддати найглибше, щоб отримати – світло!
Щоб спіймати яскравість, щоб усе – затремтіло...
Дотик – губи у губи, дотик – тіло у тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386685
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2012
Життя у обіймах зеленого змія...
Нічого не хоче й не бачить. Не мріє...
Ніщо не свербить, у коморі – злидарка...
Ні, є одна мрія – наповнена чарка!
І вдень і вночі його тіло воліє
В смердючі обійми зеленого змія.
Байдужість до всього, супротив до світу,
Аби було завжди в горлянку залито...
Керує свідомістю думка про зілля.
На ранок – мігрені, жорстоке похмілля.
Занедбані сім’ї, розбиті обличчя,
Весь час в позичанках... Життя на узбіччі.
Коли ти утямиш, що час не зворотній?
Здоров’я втікає, а втрати – істотні!
Почуй кволий розум, що плаче і просить:
Цистерну вже випито. Здумайся. Досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2012
Ще кілька днів і дінеться тепло,
Ще кілька днів і запанує осінь
Зелений лист почервоніє, зовсім.
І сивий дим візьме в полон село.
Ще кілька днів і забринять дощі.
В ранковім сонці кольори заграють,
А в серці стане тепло, палко навіть!
Підіймуть галас, серед хмар, ключі.
За кілька днів – одягнеш свитку й ти,
В ставах прозорих охолонуть води.
Якесь дівча, небаченої вроди,
Тобі всміхнеться, сяйвом чистоти.
Ти пригадаєш… то було колись:
Русява, гарна, з довгою косою,
З тобою, босоніж, прозорою росою...
Ти починав про осінь... Схаменись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Меня ославил старый друг.
Как-будто незачем и все же.
Ведь зависть, как и грипп – недуг.
И я не дам ему по роже.
Мы пили пиво, водку, чай...
Полны щедрот мои карманы.
А он случайно, невзначай.
Был опьянен, а может – пьяный?
А может он хотел отнять
Моей строки поток горячий?
Позвольте, но она ж не б*ядь,
Она со мной и не иначе...
Он бредил: мол, его Пегас,
В два счета моего обгонит...
Его бы рожей в унитаз!
Зачем? Когда оно не тонет...
Я не хочу запачкать рук,
Уподобляясь негодяю.
Меня ославил старый друг –
Подлец! Но я его – прощаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377031
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2012
У крайні, де щедрістю землі співають,
Там де борщ запашний і горілочка, навіть...
Де, під ранок, росою вмиваються квіти,
Соки жлуктив сеньйор Азарор, ненаситний.
Наче все для людей, наче все для Держави,
Але надто гіркий сир у тітки Халяви.
У самого – занадто, вже і вухами лізе...
Але дуже ж любив підіймати акцизи.
Він ще й мову паскудив, коли вів теревені.
Як слимак, поступово, глибше ліз до кишені.
Вже от-от, і лічильники встромить в криниці...
Взяв би хтось черевину і по пиці, по пиці!
А народ був покірний і ніяк не ледачий.
Що не день – на роботу, до батьків, чи на дачу...
Та коли вже нестерпно, тиснуть геть, на коліна,
Виростає, в народі герой – Че Поліно.
Цей і ззаду намилить, і салом по пиці,
Він розкаже: народ – то не бидло, не вівці!
І «на якір» поставить, не лише на коліна...
Ти пильнуй Азарор, вже підріс Че Поліно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376604
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2012
Осінній дощ. Летіли краплі,
Змивали марева з небес.
А тротуаром бігли кралі
У спідньому, а може й без...
Удвох. Підбори цокотіли
Спішили, не дивились ніц…
Виблискували ніжки білі
З-під коротесеньких спідниць.
Гриміло. Тільки дуже тихо,
Мабуть і грім угледів щось
Спокусливо-палке, на лихо.
Стріляв, тепер шепоче... ось...
І вітер, що зривав каштани,
І парасолі видирав,
Зробився чи хмільний, чи п’яний,
Затих і мовчки «ловить ґав»...
Злило асфальт, каштани, клени...
А я – вчаровано дививсь:
Яка краса біжить крізь мене...
Яке ганебне слово – «крізь».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Вже майже листопад і у далеку путь
Збираються птахи, що трохи забарились.
Вже, інколи, вітри свою доводять лють,
Десь за горбом зима свої калоші милить.
Вже майже день у день навідують дощі.
Вкриваючи траву, з дерев втікає листя.
Вже прохолодно в день і холодно вночі.
І небо кам'яне... Не віриш? Придивися!
Пірнаєш у туман, як у безмежність, в сни...
Вже промені "пісні". Мені б вогню, хоч трохи!
Дівчатка заховали принади, до весни...
Але ж яким теплом виблискують панчохи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2012
От і вибір. Відлягло мені.
Наче сяйвом напоїв Вітчизну!
Знакове, що вибори у дні,
Визволення Неньки від фашизму.
От і вибрав. Не зганьбив себе,
Не пішов із совістю у розбрат.
Вже набридло, бреше і гребе...
Каже складно. Зовсім інше робить...
Гарна осінь. Тепла, золота,
А тривога роздирає серце.
Є надія на майбутнє, та...
Ні, промовчу. Може все минеться.
29.10.2012 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374051
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2012
Летять птахи за океан, за сині гори,
А може й далі, просто світ за очі.
На рідній мові чи пліткують, чи говорять.
Скрадаючи і дні, і довгоплинні ночі...
І там, в чужих краях, стрічають ранки,
Виховують наступне покоління…
Незмінно їм готуючи сніданки,
Незмінно, мелодійна пісня лине.
І знову прилітають в рідні роси,
І знову щось щебечуть, а не виють.
Хоча про це їх геть ніхто не просить.
Тож ті слова, до віку не зітліють…
Народна мудрість сходу, чи то півдня:
«У кожного свій рід, своя окрема ніша.
Свиня не суне рило в мову півня.»
Та то не для людей, бо люди – «розумніші».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2012
Затуманила осінь у парках безкрайність алей,
Відібрала можливість перегляду дальніх кордонів.
Наче в димку заходять м’які силуети людей,
І зникають безслідно у білім пухнастім бездонні.
Обіймає студентку на лавці місцевий піжон,
І сороки стрекочуть про щось неймовірно важливе.
Відкривається погляду дивний омріяний сон,
Що суттєво пом’якшує настрій триденної зливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369867
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2012
Вот и осень – золото и дым.
Нет рулетки, разыграть бы пулю...
Вот и повод, чтобы ты один
Пил до дна зеленую пилюлю.
Отрываешь пробку и с горла!
Пять глотков прозрачного кувшина...
По тоске! Чтоб, стерва, не брала!
Выпускаешь змея, а не джина.
А желаний… не было и нет.
Есть мечта, но ей уже не сбыться...
Все в твоих руках, конечно… Бред.
Потому что – человек. Не птица...
Вот бы в небо, за звездой, босым!
А в нутро – огонь! Хотя бы – искру.
Вот и осень – золото и дым.
И строка: - «Весна уже так близко».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367383
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2012
У неї – малюнки на тілі, низенько.
Поради і натяки майже дістали.
А тато сварив, дуже плакала ненька...
У вухах – виблискують кільця з металу.
У неї стрункі і поголені ніжки,
Розкішне міжгруддя – жіночі принади...
Є розум, неначе, хоча можна трішки
Додати. Це те, що ніяк не завадить.
У неї прихильники надто багаті.
Забула, давно, про нестатки і злидні.
Розстелене ліжко, гармидер у хаті,
Занедбана кішка, розкидане спіднє.
Стосунки – фізичні, не надто глибокі,
Вона в них табу і кордонів не знає...
Всі мрії – здійсненні, фінансовий спокій.
У неї є все, а от щастя – немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
На столі два бокали, із прозорим напоєм.
Сніжно-білі троянди. Очі в очі – сполука!
Свічка тихо співала, їх закоханих – двоє.
І нікого навколо, навіть вітер не стукав.
У вечірньому небі – зірка сріблом дзвеніла.
Ліжко. Ковдра смугаста, без квіток, без малюнків...
Її біле й, місцями, зволожене тіло,
Вже чекало на дотик, вже жадало цілунків.
Час казав ні про що, його тут не існує.
У просторій кімнаті саксофон грає стишено.
Тут панує відвертість, тут – спокуса панує...
Все, що зовні – то зайве, все, що зайве – залишено!
І лише один крок, поцілунок поглиблений!
Їх сплело і тримало у яскравому коконі!
І не треба пояснень, коли душі споріднені,
Коли мрії об’єднані, коли двоє – закохані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
У травневому сяйві розквітали тяжіння статеві.
Миготіли свічками каштани молочні і навіть рожеві.
І миттєво, ну майже, все чорне робилось прозорим, чи білим.
Дещо коїлось з розумом, певно його підмінили.
За парканом, що слухає шепіт дніпровської хвилі,
Зачаровані погляди, юні, й до заздрості – милі.
Через мить – у обіймах, за дві – у цілунках тремтіли,
За три миті – він ніжно торкається пружності тіла...
За чотири розстелено, ні – відкорковано ліжко.
Різко дах підривають охайно поголені ніжки.
Вже начхати чи довгі вони, чи криві, бо занадто хороші...
Два закоханих серця вдягали лаштунки шаленої ночі.
А на ранок – білизна, що пахне парфюмом спокуси,
Поцілунки у вушко і нижче, хоча вже й не мусиш.
І слова, ті що вчора, звучали як байка вкладання у ліжко...
На сьогодні – ну майже правдиві, улесливі, трішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Она писала стих отточенный и крепкий.
Ее слова и звуки – рубили наповал.
Она сама в себе, вот только этот некий,
Не признанный поэт, покоя не давал.
Она писала стих, она взрывала души
И отправляла, словом, то в омут, то в полет...
Мечтая об одном: возьмет, прижмет, задушит
В объятиях любви, когда в нее войдет!
Она писала стих, она читала тексты.
Строка зацепит нерв, отдернет от орбит,
Когда любовь поэта, нет-нет, не поэтессы,
Когда любовь поэта – строку боготворит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358201
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.08.2012
Вона принца шукала у блискучім шоломі.
Щоб служив полководцем, мав державні відзнаки,
Вороного, маєток: кришталеві хороми.
Був коханцем потужним, вірним наче собака...
Щоб наситив собою весь навколишній простір,
А подружки казились: «На руках її носить!»
При собі ж вона мала – п’ятий стомлений розмір!
І пишалась собою, та хіба ж цього досить?
За такі витребеньки, варто мати наступне:
Вроду, чари красуні, бездоганну фігурку.
Знати і володіти таїнством камасутри,
А пухкими губами – моркву терти в ошурки!
Готувати, робити настоянки з меду,
Танцювати щодня bellydance, біля ліжка,
Божевільно кохати, бути справжньою леді…
Цебто – треба змінити себе, хоч би трішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Від чого серце стогне, від чого рвуться жили?
Чому твої кінцівки неначе захмеліли?
Чому тебе і досі навколо себе носись,
А словникова скриня згубила слово «досить»?
Чому не реагуєш на слів холодних зливу?
Чому тебе не нудить від зовнішнього впливу?
Чому даєш, щоденно, цідити з себе соки?
Будь-кого це дратує, а ти – тримаєш спокій.
Не передати змісту цього п’янкого стану.
Коли жадаєш погляд, чи введення в оману.
Не зазнаєш потреби ні у чиїй пораді.
А запитай у зовніх: чи хто кохав, насправді?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2012
Роздягалася швидко, усе інше – повільно!
Цілувала, аж очі вилітали з орбіти!
Віддавалося тіло, без питань, неухильно...
Геть вазони шаліли, викидаючи квіти.
Не тримав би й Гагарін такого польоту.
Камасутра палила вдалині, за парканом.
Захололи сороки, роззявляючи рота,
І з гілля випадали, наче після кальяну...
Зшаленіле кохання – це не спорт, не розвага.
Так підтримує форму, і корисне до сказу!
Не розірвуть гормони, і в душі рівновага...
Раз на тиждень, чи – два, ні – щодня зо три рази.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354555
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2012
Открывая окно в сегодня,
Ожидая судьбу на пристани,
Оказался душой в исподнем.
Наполняешь ответы смыслами.
Растворяешься в чьем-то взгляде,
Убегаешь от монотонности...
На вопрос: а чего же ради?
Отвечаешь улыбкой скромности.
Вытирая слащавый пот,
Кувыркаешься в снах бессовестных.
Окунаешься в чью-то плоть,
Забавляешься в невесомости.
Иногда, понимая суть,
Заливаешься зельем досыта.
А с утра, сквозь хмельную муть,
Ощущенье, что спишь, без просыпа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354550
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2012
Открывая глаза с рассветом, умывая лицо и тело,
Нарисуешь сегодня праздник, на холсте, разноцветным мелом.
Надрывая меха баяна и матируя глянец клавиш,
Из груди вылетает песня, ты ее на других направишь.
Переписывая страницы, уходя далеко от правил,
Кто-то строчкой врачует сердце, ты ему, не жалея - на́лил.
И вдыхая прохладу ветра, убеждаешься, между делом:
Не смывают потоки будней, нарисованный праздник, мелом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354082
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.07.2012
Меня довольно тяжело достать.
Я не ведусь на скрежет раздражений.
Я не ведусь, и никакая рать
Мне не навяжет недалеких мнений.
И даже если плюнуть мне в лицо,
Не разозлюсь, обидчику, с улыбкой,
В проход засуну правое яйцо,
Его яйцо, чтоб думал над ошибкой!
Слова, послушно, прячутся в тетрадь…
Быть может – со́ зла, или с перепою,
Меня довольно тяжело достать…
Легко срубить, затронув за живое.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351601
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2012
Отказано в любви. Мол слишком мал алмаз,
Кафтан не по плечу. Ця квітка не для тебе...
Захлопнуто гнездо. Да, но не в этот раз.
Держи свое в руках. Тобі воно не треба.
Не вскрыт лохматый сейф. Не кусанный зефир...
Закрыто на засов. Матуся не веліла...
И пусть заряжен кольт, иди в соседний тир,
И кто потом возьмет пiдрубанії крила?
Так хочется познать, в пол шишечки, чуть-чуть
Нехоженый тоннель. Журба, в якомусь сенсi...
Она поймет потом и даст, когда ни будь...
Отказано в любви. Відмовлено у сексi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350547
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2012
Надвечір’я у липні, ліхтарі у колоні...
Я крокую між ними, у яскравім полоні.
Я звичайно на волі, а от темрява – ґрати...
Мені зовсім не треба геть від світла втікати!
Склопакети, ліворуч, пилом давнішнім вкриті.
Розцвіли, у вітрині, порцелянові квіти.
Їх вітри не лоскочуть, їх дощі не вмивають,
Не запилюють бджоли, не відвідують навіть.
Надвечір’я у липні, а в парку у столиці,
Зачаровують погляд коротенькі спідниці.
У обіймах, закохані, серцем зігріті!
Їм, без сумніву, заздрять порцелянові квіти.
Їм, без сумніву, заздрять в небі синьому зорі,
І птахи на деревах, і кнурі у коморі,
І коти, що з дахів позлізають, під ранок...
Надвечір’я в столиці, а у душах – світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
Июль, жара, фигурки на белой глади пляжа.
Вода давно нагрета, волна ласкает тело.
Внезапные знакомства, по делу и без дела.
Кому – ночные страсти, кому – сплошная лажа.
Июль, жара, девчонки, открытая одежда.
Пижоны, иностранцы, абреки и батаны.
Потерянная свежесть, сбежавшая надежда,
Холодный пот у папы, воспоминанья мамы…
Июль, жара, походы в Карпаты и налево…
Слиянье силуэтов, движение кроватей.
Принцессы и кухарки, все попадают в невод.
Решение проблемы внеплановых зачатий.
Купание при звездах, без лишнего на теле.
Недавние запреты, смываются шампанским.
Ночные серенады с корявым итальянским.
Июль, жара, женитьба – на день, на три, неделю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349631
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2012
Я классный друг, когда даю взаймы,
Когда я оплатил бухло и закусь.
Когда во споре – становлюсь немым,
А лексикон забыл словечко – на-кась...
Я классный друг, когда "ложил" на сон,
Семью и прочее, чтобы помочь другому.
Я классный друг, когда пашу как слон,
Когда вкушаю глупость, сквозь оскому...
Когда строкой снимаю боль, недуг,
Когда опохмеляю, с перепою...
Казалось бы: я самый классный друг!
Но дружба – это несколько иное.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348530
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2012
Мы проиграли. Не беда!
За этот проигрыш – не стыдно.
Гол не засчитан, это – да,
За это, братчики – обидно...
И как победа не мила,
Иные разметут медали.
Претензий нет, игра была,
Британцев, все же – раскатали!
Виват, команде Блохина!
Не все – «из кожи вон», бесспорно...
И все же тактика – верна!
Да, мы ушли, но не позорно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345138
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 20.06.2012
Команда ложила! Ложила на всех!
На нас, на болельщиков и на трибуны.
Олимпа достали! Взял на душу грех,
И передал грекам поводья фортуны.
Куда поддавались отвага и честь,
Задор богатырский Великой России.
Казалось бы, ноги и головы есть!
Соперник – так-сяк... А победу-то – слили.
Ну ладно бы немцы, испанская рать...
Сломались мечи… Но доспехи – не ржавы...
Боюсь, что десятку убогих – насрать
На славу, престиж необъятной Державы.
А может быть продали бой за гроши,
Пытаясь сместить своего воеводу?
Полны сундуки, а в карманах – шиши
Стране и ее трудовому народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344948
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 19.06.2012
В кольоровому сні, серед дивних істот,
Ти приснися без зайвих вагань і пояснень.
Не пірнаючи ніц із безмежжя висот,
Подивитися на світ хаотичний та красний...
І не задля себе і не задля когось,
Віднайди тільки світле в рябому і чорному.
І можливо не всі, але, певно, хоч хтось,
Відшукає величне – невідоме в відомому...
Тож, коли тобі ясла і кайдани тісні,
Надто брудно, а хочеться жити у чистому...
Ти приходь і лишайся зі мною в вісні.
Сни, буває, втікають, а буває – по-різному
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Весна делилась красотой, а птицы пели.
Теплее было чем на той, на той неделе.
Салютом вспыхнули, вокруг, сирень, каштаны.
Я трезвым был, «сухим, как лист», казался пьяным.
Весенний ветер, молодой цветы колышет.
Слащаво трутся, меж собой, коты на крыше.
Такое снится по ночам! Но грех стыдится.
К чему весенняя пора? Пора влюбиться!
Пора нырять, закрыв глаза в стогу из сена,
Приняв объятия любви. Любовь – нетленна!
Читать красивые стихи и небылицы!
Делиться внутренним теплом, собой делиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344708
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2012
А вот, друзья, и лето, с холодным поцелуем!
Жары, простите, нету. То дождь, то ветер дует.
То гром трезвонит в уши, то солнце греет мимо.
Слова – июнь и жарко, по сути – неделимы!
Но, видимо, природе – плевать на предрассудки,
Меняется погода по двадцать раз, за стуки...
Потеть, таская куртку, или дрожать раздетым?
Пора определиться, кончай стебаться, лето!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342104
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2012
Свята Зелені пахнуть медуницею,
Все зелено, загніздані пташки
І явір, що схилився над криницею,
Танцюючи розгойдує гілки.
Нехай співають душі світлом сповнені,
Добро прибуде вчасно і сторицею...
Очистяться тіла з середини і зовні...
Обійме Божа благодать... З Святою Трійцею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Весна сказала: «Досить, піду в рожеві далі!»
Скидаючи спідницю, скидаючи сандалі.
Лишила після себе зелені покривала.
Одежі, навіть спіднє, наступниці віддала...
Прийшла, коли лежали холодні білі плями,
Вона до них торкалась гарячими вустами.
Розмалювала сірість в палітру первоцвіту.
Неначе позбирала красу з усього світу!
Весна просила птаха і він прийшов, з піснями.
Сказала всім навколо: «Кохайтесь до нестями!»
Вона буяла доки, перецвітали квіти.
Весна сказала: «Досить!» І запросила літо.
01.06.2012 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Он был творческим, и ослеплял своим светом.
Разрисовывал жизнь колеровою кистью.
Очень часто влюблялся, в том районе и в этом...
Вы бы видели эту улыбочку, лисью!
Он всегда был опрятен, раскован устами,
И девчонки его не томили отказом.
Ну и как тут откажешь, подумайте сами!
Если эдакий мачо, очарованный вами.
И причем здесь гуляка, скажите, на милость!
Его солнце – всегда поднималось с рассветом,
А иное – почти что совсем не ложилось!
Он был творческим, даже чуть больше – поэтом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340961
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.05.2012
У червоній кімнаті, з каміном і ліжком, в сумісності,
Два оголених тіла, шаленіли від подихів пристрасті!
І не малося спокою, наче у морі схвильованім,
Говорили безслівними жестами, зрозумілими мовами.
Попід ковдру – заховано сумніви, спротив, розбіжності…
Як біленькі фіраночки вранці – розвівалися ніжності.
Їхні рухи були перемінні – то слабкими, то сильними.
Між собою прикуті, в одночассі – лишалися вільними!
І у тому гарячому танці, шукаючи дивного солоду,
Не для втіхи й насичення від сексуального голоду...
Для сполуки сердець і думок, у енергії єдності –
Поринали у дивні світи насолоди і щастя, в безмежності.
І ніхто не завадив, ніхто і не думав втручатися,
До величного права єднання – кохати й кохатися!
Два оголених серця у танці, жадали подій неминучості!
Синьоокий лелека, у небі – своєї очікував участі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2012
Ушел из жизни киевский Поэт...
Взлетел, как птах, разрезав параллели.
Он завершил свой круг стихов и лет
В начале майской гребаной недели.
Еще на днях обрадовал меня.
Диагноз был, но он смертельным не был.
Но вдруг, в средине солнечного дня,
Заплакало растерзанное небо.
Текло с небес, а я не знал - поверь,
Что где-то там, за рубежом вселенной
Уже открыта "Золотая дверь"
Его душе, поистине нетленной.
22.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339259
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.05.2012
Я, под маленьким принцем, отреклась от печали.
Где-то с краю апреля, или в мае, в начале.
Раздвигая просторы, под сиянием звездным,
Погружалась в любовные сети. Серьезно!
Он был крепким и очень приличным, сначала.
В изумленье, в восторге я почти что кричала,
От стихов, не имевших на рифму намека...
Называл меня Музой, яркой, тонкой, глубокой...
Он был очень настойчивым, страстным и нежным...
Непонятно куда подевались одежды.
На пейзажной алее, с принцем маленьким, очень,
Насладилась минуткой, длинной киевской ночи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012
Весняної ночі, напевно в вівторок...
Їй – трішки за тридцять, йому – десь під сорок...
У ніч майже теплу і майже звичайну,
Закохані люди ділилися сяйвом.
В будинку навпроти, в кімнаті зі світлом,
Самотній, не бритий – закінчив півлітру.
Залишивши геть, сподівання останні,
Він щастя шукав у гранчастім стакані.
В сім’ї, десь за три чи чотири квартали,
Вечеряли, скромно, і крихти збирали.
Дванадцять, це дуже велика родина!
Надія – на маму і старшого сина...
В нічному, на першому поверсі, клубі,
Пузатий, що років п’ятнадцять у шлюбі,
Тримаючи дівчинку нижче спідниці,
Програв тридцять тисяч, за вечір... Дрібниці.
Сучасність – об’ємне насичене коло,
Шукаючи правди, не знайдеш ніколи...
Є світло, є темрява. Гріх, або сповідь...
А кожен – шукає своє... І знаходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2012
В этой Родине – все как всегда, все как прежде:
Недалекие мыслями – правят народом.
Кол засажен в хребет и чуть ниже надежде,
Обеспечили властью – обернулся невеждой.
Здесь, по ходу, главенства законов – не надо.
Депутаты – казну подчищают, ликуя.
Мало тех, кто достоин, получают награды.
Их дают «приближенным» какого-то ляда...
На экране, как правило – слово из пыли.
Здесь промышленность свергли, насыщая – китайца.
Перебежчики – «в масле», несогласных – закрыли,
Просто так, за идею, или крепкие крылья...
В этой Родине – слово: порядок – для нищих.
Здесь рысца, в суматохе, подобна галопу.
И ответа никто, почему-то не ищет:
Как избавить ее от целующих в днище?
Натыкали смотрящих – беспредел! И хоть тресни –
Большинство, на работу идут, как на плаху.
А чиновничьи рожи скоро лопнут от лести.
Но они не дождутся... Да идут они – вместе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333935
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 29.04.2012
Поэту все ниспослано с небес:
Любовь, слова и звуки, без обмана.
Он буквами выдавливает пресс
Холодной лжи, в устах державных кланов.
Поэты не обласканы судьбой.
Их Музы – бесподобны, но капризны,
Устами и душевной чистотой,
Час от часу, их возвращают к жизни.
Поэты не витают в небесах,
Рисуют стих, не в поисках «халявы»...
Конечно лицемерят, это – факт,
Когда вещают, что не ищут славы.
В душе поэта Ангел или – бес...
Он жив, когда читают его строки.
Поэту все ниспослано с небес!
Господь прощает все его пороки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323923
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2012
Повтікали сніги із, весною розкритого, міста.
Майже тепло, жвавішими стали худенькі пташки.
Так було рік назад, так і десять, і тридцять, і – триста…
І надалі так буде, в прийдешні роки і віки...
Вже от-от – по-скидається дещо з важкої одежі,
Легше дихати стане, всередині – щось закипить...
І почне підривати гормони за обрій, а мозок – за межі!
Так захочеться знову і знову прожити спокусливу мить...
Крізь свободу вікна, промінь сонця залізе у ліжко.
Вмить таке відчуття, наче знову занурився в Рай...
І товстенькі, кривенькі, довгенькі чаруючі ніжки,
Поведуть вдалечінь, на край світу, а може – за край...
І у захваті, в чарах яскравих плодів потепління,
Я долонями стисну лице, як в дитинстві, колись…
І подякую весну й природу, та інші Господні створіння,
Що тепло відродилося – зовні, в середині, скрізь.
http://nagornyi.com.ua/za-rokami/2012/857-povtkali-sngi.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Семнадцатое марта, унылый город, вечер.
Вперед шнурки швыряя, шел человек в берете.
Маршировал, считая: один, два, три, четыре...
Он улыбался людям, которые – спешили.
В толпе – он отличался, в толпе он был заметен,
Пальто – полой махало, у мужичка, берете.
В коротких серых брюках – он взблёскивал портками.
Изображая крылья – размахивал руками.
Пока шнурки елозил, не дергая ногами.
Троллейбус – дверью хлопнул и помахал рогами.
Он не смутился, вовсе, ведь это все – не важно!
И беглецу ответил, достав платок бумажный.
Он вслед бежал махая, глотая свежий ветер,
Троллейбус был последним, но чудаку в берете –
Не важно – что прохладно, и не беда, что поздно...
Ведь от его улыбки – зажглись на небе звезды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012
В большом магазине, со светом из окон,
Найти, что-то к празднику, в целом – морока…
Средь кукол, машинок, конструкторов, хрюшек…
Стоял мальчуган в королевстве игрушек.
И дергая за руку маму, игриво,
Он видел, он знал – как все это красиво!
Он верил, он ждал, он просил очень громко…
Себе, что-нибудь, в день рожденья сестренки…
А мама сказала тихонько, но строго:
«Малыш, мы не можем позволить так много».
Поглаживал, дергал медведя за лапу,
Ему не понять бестолкового папу.
Ведь папа, как раз – на морях, у линкора,
Искусно «лапшал», без стыда и укора,
Какой-то девчонке, моложе немножко...
Целуя, как маму, назвал ее: «крошка».
О долге – забыл, о реалиях жизни,
Он просто ушел, разлетелся как брызги!
А в зале реальном, игрушечном зале –
Стоял мальчуган и давился слезами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012
Чудовий день Весни,
Усе навколо сяє!
І ми, і ми, і ми!
Зі святом Вас вітаєм!
Чарівні, гарні, любі,
Солодкі наші кралі!
Чи вільні, чи у шлюбі,
Але завжди – яскраві!
У голос, аж до крику –
Співаємо вітання!
Щоб у серцях – довіку
Вселилося кохання!
08.03.2012 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320151
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2012
Жизнь – это вечный бег, задачи, споры,
В державной кофемолке. Кто шустрей…
А я живу сегодня за забором…
И мне – плевать на глупость королей.
Я отказал служебным коридорам…
С наружи – вонь, презренье, пьянство, блуд…
А я живу за ветхим, но забором…
Не нюхая остатки царских блюд.
Не укрываясь от «слонов и мосек»,
Вкушаю мир и сердцем и рукой…
Но мой забор, из деревянных досок,
Способен сохранить, в душе, покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319810
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.03.2012
Сьогодні – запахло весною у рідному місті.
Не лютий, а просто похмурий зимовий кінець.
Ганьба під ногами, бо вулиці зовсім не чисті,
А меру – на все це начхати, нехай йому грець…
Літають автівки, кидаючи бруд в перехожих,
Горби на газонах чорніють, гидотно, аж – ну!
"Немає за що прибирати" – волають вельможі,
А меру – на все це начхати, він ділить казну...
В країні безвладдя законів – керує нечиста,
Смердить хабарами і нудить – безглуздя ідей...
Столицю руйнують, руйнують історію міста...
Паскудять, й без того, брехнею забруднені, душі людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317544
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2012
Сегодня, я не буду так как все,
Им все равно, умеют извиваться…
Вы извините – дамы и месье…
Сегодня я намерен – набухаться.
Не прощелыга, вовсе не подлец,
И не юнец, уже давно за двадцать…
Плевать, что и у жизни есть конец…
Но мне сегодня – надо набухаться.
Я не намерен изливать понты,
Я не хочу ложиться под убогих.
Ведь я – сегодня вовсе не как ты…
Я не смогу располагать на мозг и ноги…
И никому не интересна боль,
В которой заливаю свои «сливы».
Какая сука эта светлая любовь!
А я напьюсь. И буду – некрасивым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Колисалося небо у вечірніх обіймах
І без співу крилатих - щось шкре*бло нижче пупа.
Захрипіли гіляки, наче ґазда у приймах,
Після того, як теща шкварку витягла з супу.
Виділялися тіні на солонім асфальті,
Біла нечисть вкривала мокасини зі шкіри.
А зима не скидала свій холодний бюстгальтер,
А з-під нього Морозко як притрушений пірив!
Він рубав перехожим і кінцівки, і вуха,
Заважаючи бігти, до смачної вечері...
Мелодійно, зі свистом, вітер збуджено гупав,
Відчиняв і штовхав, з насолодою двері.
Нависали бурульки хаотичної форми,
Розходився мороз, намагався дістати.
Вдалині цокотіли чобітки на платформі...
Київ. Сніг на узбіччі. Вечір. Лютий. Десяте.
10.02.2012 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
У неділю, зранку, в січні, за двадцяте
Сипав білий попіл, все робилось сивим.
Видно хтось на небі відчинив дверцята,
Припросивши зиму ткати білий килим.
Щедро засівало, ніжно вітер віяв,
Горобці пихаті хилитали віти...
На пухнасті шуби, на дівочі вії
Лагідно вкладались – білосніжні квіти.
Цілий день і вечір пелюстки, кружились,
А на ранок – диво, гарно хоч кричи!
Господиня-ткаля – заховала сірість
Під м’якенькі ковдри виткані вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308594
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2012
Не засніжений січень – як незніжене ліжко.
Вже бруньки на деревах натякають на вибух.
Хочу снігу й морозу, не багато, а трішки:
На тинах і хатинах, у лісах на колибах...
Хочу бачити щічки, від морозу – вогненні.
Розглядати сніжинки в ліхтаревому світлі.
Чути скрип під ногами, руки гріти в кишені,
І вдихати іскринки у морознім повітрі.
В не засніженім місті, прохолодно і кволо.
Я благаю всім серцем! На все горло волаю:
Дуже хочеться снігу, над усе, як ніколи!
У чарівні місцини мого рідного краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2012
Сьогодні я не той, я не такий, як вчора.
Мені не те, щоб дивно. Мені не так, щоб страшно...
Летить невпинно час. Три роки, як за сорок.
Чи став на рік мудрішим, чи просто – дещо старшим...
Сьогодні – якось так. І радісно, і сумно.
Хоча давно волосся оточують сивини.
Я трішки на підпитку. І весело і шумно.
Минуло пів життя, ні – менше половини!
На диво, гарний день, так сонячно і ясно.
Зима, але чомусь – не сніжно у Столиці...
Життя – таке чудове, чаруюче, прекрасне!
Сьогодні – сорок три, а в серці – десь під тридцять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305842
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.01.2012
З Різдвом Христовим! Хай думки крилаті
Знайдуть зерно у Божій Благодаті!
Нехай на дворі – не морозно і не сніжно,
Але ж в душі – так лагідно, так ніжно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304678
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2012
Колись зимове пір’я наповнювало грудень,
Ліпили сніжну бабу, кидалися сніжками,
Лице втирали снігом, й розхристаннії груди…
Невже щось геть змінилось з прийдешніми роками?
Колись гуляли коні зеленими степами.
Пишались врожаями, збираючи колосся...
Тепер – тремо асфальти спітнілими ногами.
Втрачаємо здоров’я... Що в світі відбулося?
Облиш, не все так гірко, як думається зразу.
Міняються ландшафти, руйнуються споруди…
Минуле – є незмінним. Не повернути часу…
Та знай – живеш колишнім – майбутнього не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Притискала до себе, цілувала та пестила...
Теплим словом подільчива, ніжним поглядом влеслива!
Цілувала у все, не страшилася сорому,
Опинились у вимірі, невідомо которому.
Притискала долонями, тілом, ніжками, іншим...
Було тепло і пристрасно, навіть трішки тепліше.
Було сонячно зовні і яскраво всередині.
До всесвітнього струму були серцем під’єднані!
Притискалася подихом, поцілунком, волоссям…
Два окремих бажання у єдине сплелося.
Різнобарвними хвилями колисало і тішило...
Навіть в світі похмурому стало трішки світліше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304225
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2012
У Новому Році – здоров’я і шани!
Налийте по вінця гранчасті стакани.
І пийте до дна! Ну хоча б зо три рази,
Щоб здихатись зради, брехні і зарази...
Щоб наші серця набували любові
У Києві, Харкові, Рівному, Львові...
У інших куточках чарівного краю,
Де був, де не був, де колись побуваю!
Хай любить Вас Бог, хай не лають сусіди.
А той, хто дістав, хай без натяків піде...
Журба – летить геть, на брехливій сороці...
Добробуту нам, в високосному році!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011
У обіймах милої, солодко та пристрасно!
Особливо взимку у морозний ранок.
З теплими словами, що у віршах писані.
Зустрічати запашну каву на сніданок.
У обіймах милої, у цілунках росяних,
Коли все навколишнє геть не має значення,
Залишатись голими, залишатись босими,
Не жебратством змушені, навпаки – збагаченням!
Почуття відвертії подихом підкріплені,
Не спокусиш золотом, не відіймеш силою,
Не розтануть маревом, у палкому зіткненні,
А набудуть пристрасті, у обіймах милої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2011
Держава, как шакал – сорвет последний свитер.
Она разделена на всех и на элиту.
Верхушка – в шоколаде, а душат тех кто ниже.
Я Родину – люблю, державу – ненавижу!
Пословицы сейчас, отнюдь не аксиомы,
Ведь пухнет от икры и бесится в хоромах
Не тот, кто сеет хлеб, а тот, кто сзади лижет.
Я Родину – люблю, державу – ненавижу!
Что деется вокруг – вдыхаю с интересом.
Бог словом наградил, я не подвержен стрессам.
Пусть давят удила, пусть душу режут стропы...
Я Родину люблю! Идет держава – лесом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302706
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.12.2011
Все в мире неизменно, все бегает по кругу
Бывает малость легче, бывает очень туго.
Когда забрали землю, мой прадед злобно сплюнул:
«Ведь мы не крепостные, переживем коммуну!»
Да было тяжелее, когда-то было туже,
Наши отцы босыми черпали дождь из лужи.
Их деды утешали, ложа на плечи руку:
«Мы пережили войны, переживем разруху!»
Партийная элита глумилась над страною,
Кормили трудоднями крестьян, в года «застоя».
Вливалась пропаганда в доверчивые уши:
«На стройки, комсомольцы! Вот-вот и станет лучше…»
Держава развалилась, как ком из тараканов,
Комса и комуняки – владельцы новых кланов.
Все «жирное» – забрали, что не смогли – скосили:
«Мы пережили бедность шагаем в изобилье!»
Да, стало малость легче, народ окреп деньгами,
Но вскоре, был обломан осенними деньками.
Пришла гадюка «крыза», с Америки, Европы…
У них-то все нормально, мы оказались… скраю…
Меняются премьеры, министры, президенты…
Сменили голубые – оранжевые ленты…
А ремешок затянут все туже, туже, туже…
Того, глядишь и лопнет. Тогда – «ховайся друже!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302617
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.12.2011
Жизнь – дивное пространство, где всем хватает места.
Всевышний нас ваяет из собственного теста.
Течет река столетий неведомо откуда...
Терзают параллели поэты и зануды.
Поэты пишут слово и зажигают нервы.
Зануды – стих паскудят, завистливые стервы.
Они кусают буквы, они терзают знаки.
Не понимая, в целом, что это все – не важно!
Не сладок путь поэта, порою очень труден.
Как лист прилипший в бане, вокруг стиха – зануды.
Важнее сладкой рифмы – отдаться, без остачи.
Законы – для газеты, а стих живет иначе.
Ему – большое сердце и крылья для полета,
Он бредит от удушья, в удавке рифмоплета.
И заполняя в небе, осознанную нишу,
Стих должен быть прочитан, стих должен быть услышан!
Зануды – отрицают, мол все это не важно...
Слюняво оскверняя священный лист бумажный...
В раздорах – забодались, если сказать научно,
Поэты и зануды, а друг без друга – скучно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299884
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
"На завтра шторм, сьогодні не підемо" –
Промовив пасажирам капітан.
"Не так вже й довго на землі живемо,
Щоб поспішати – ризикуючи життям..."
Стривожені думками пасажири
Із часом – задоволення відчули:
– Ми ще до Роксолани не сходили...
Ще пара днів у казці – у Стамбулі!
Через два дні – вперед, у Чорне море,
У Золотому Розі майже штиль.
Ми знову вийшли на морські простори,
Й відчули силу чорноморських хвиль.
Циклон, що мав піти, не схаменувся.
Почувши тих, хто не бажає штилю...
Майже пройшов, та різко повернувся,
Відверто показавши свою силу!
Гойдало так, що душу відіймало.
До Бога із молитвою звертався...
І я пізнав, що значить вісім балів.
І уявив, що буде у дванадцять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299687
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.12.2011
. « – Куме!
– Га?
– А Ви знаєте як, кляті москалі,
називають шалене кохання?
– Як? »
«Блізость»
У світі – безліч чудернацьких слів.
Синоніми, тотожні й нетотожні.
Таке придумати – не зміг, якби й схотів!
Кохання – «блізостью» назвати, як так можна?
У мовознавстві – придбані скарби.
Щось віддаємо й маємо, натомість...
Культури інші – поважай, вивчай, люби!
Як так, то так... Та люди – майте ж совість!
Весь світ розділений на мови, прапори...
Слова – споріднені, вимова – специфічна.
То зрозуміло, але що не говори:
Казати «блізость» на кохання – не етично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298988
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.12.2011
Порізаний не лезом, проколений не списом.
Це певно, навіть гірше ніж стріляний з гармати...
Можливо не свідомо, можливо неумисно,
Роздертий навпіл словом, яке ганьба казати.
Розпиляний в ошурки протертий через сито,
Задушений не паском, а голими руками...
Не знав куди сховатись, як очі відчинити,
Коли душа і тіло поштиркані кілками...
Запалений коханням і спалений у попіл,
Підкинутий до неба, розвіяний за вітром...
Видно злетів високо, як той безстрашний сокіл.
Дарма звикав щоденно від пестощів тремтіти…
Але ж згадай як славно торкати її плечі,
І відчувати подих, цілуючи волосся.
Вночі писати вірші, у день – чекати вечір…
Яке шалене щастя з тобою відбулося!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2011
Сьогодні третій день зими і що? І з ким ти загуляла?
Під ким вкладаєш килими? Кого накрила покривалом?
Лишила голими ліси, а з іншим розділяєш ліжко.
Прийди до мене, саме час! Я за тобою скучив трішки...
Я не дождав твоїх обійм, жалючих поцілунків в вуха.
Чи то удень, чи то вночі, нехай приплине завірюха!
Нехай закутає у шовк дороги, що блукають містом.
Я вийду босим, або ні! Я роздягнусь і вийду… чистим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297544
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2011
Сьогодні вже зима, не віриться, геть зовсім,
Ще грудень своє біле військо не привів.
Роздягнені гілки. Довготривала осінь
Не вабить розмаїттям яскравих кольорів.
Похмурий, сірий день. Дощ крапає на шию.
Не осінь, не зима, ні снігу, ні тепла…
То мряка, то туман, а то сльоза накриє
Із хмари, що від вітру і досі не втекла.
Я пригадав роки, коли у листопаді,
На сьоме, по сніжку носили прапори.
Закутані в шарфи стояли на параді.
Нажаль, не повернути тодішньої пори.
Придумали якесь «глобальне потепління»
Забули що природа страждає від людей:
Брудних спітнілих рук, недбалості, невміння…
Немов живуть не вік – один єдиний день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
Я потерял врага, вчера его не стало.
Он в целом был подлец, хотя никак о тех...
В работе – просто ас, каких, по сути – мало.
За первенство – дрались, он хаял мой успех...
Мой враг попал под нож. Нелепо, бытовуха.
Казалось бы гора, или обуза – с плеч!
Я потерял врага, а кажется, что друга.
Хотя не я, а кто-то в него вонзил мой меч.
Бессонной будет ночь, как горько от потери!
Мне стало жаль его, не ясно почему.
И раньше бы не стал, а вот сегодня – верю:
Я планку поднимал – благодаря ему.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296929
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.11.2011
Заплаканный ноябрь, скамья, в безлюдном парке.
А у ее подножья разбросаны листы.
Валяются стихи, искомканы, в помарках...
Валяются меж листьев надежды и мечты.
А рядом, на столбе, написано в две строчки:
Продам: хмельное тело, пегаса… и судьбу.
Нет, Музу – не продам, уж лучше – жизнь и точка.
Чуть ниже P и S. Я так ее – люблю!
Он не из тех, кто продал, зализывая сзади,
И слово, и друзей... Не пьяница, не псих...
Ведь жизнь его течет в потрепанной тетради.
Пока еще течет. Что завтра? Новый стих.
Да, завтра снова жизнь, шальное вдохновенье,
Что словом нарисует узор, достойный славы...
Сегодня кто-то в парке нашел стихотворенья...
Прочел и с наслажденьем, сорвал и сжёг объяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296535
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2011
Надія, віра, відчай, сподівання…
Зібрали патріотів на Майдані.
Зібрали не для фарсу, не для смути.
За правду, за ідею, за майбутнє!
Мороз. В наметах просто неба жили.
Замерзлі руки, вогнищами гріли.
Жили як уві сні, у ейфорії,
З надією здійснити свою мрію.
Були готові геть життя віддати
За мрію у порядність депутатів,
Під лозунги, що тюрми для бандитів…
За те, що згодом, буде краще жити.
Та марно від політика чекати
Плодів від помаранчевого свята.
Добробут людям, обіцянки щастя...
Ідуть до влади, щоб отримати безвластя.
Багато років Батьківщина у напрузі,
Вже неприємно чути «любі друзі»…
Яку ж зневагу треба в серці мати,
Щоб з друзями подібне виробляти.
Купується і продається совість.
В занепаді селяни й промисловість.
В освіті, замість знань, готують тести,
Щоб на нівець можливість мислить звести…
Ділки останні гроші видирають.
То лопне банк, то у повітря заселяють…
Комусь, напевно, даний стан потрібний?
Когось влаштовує народ, до дій нездібний.
Довіру втратили, брехнею ситі люди.
Такої єдності, напевно, вже не буде.
Серед порядних є суттєві втрати.
Та патріотів – неможливо подолати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295558
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2011
Щось діється в житті, в щоденному безглузді...
Коли собі не брешеш, коли зникають друзі...
У нескінченнім колі, ти крутишся мов дзиґа.
Чекаєш як почнеться в твоїй душі відлига.
Ти розтинаєш простір порожніми руками,
Шукаючи щось інше, не солод між ногами.
Звертаєшся до неба, щоб долі попросити
І не знаходиш спокій, а чи він є у світі?
А чи він є у небі, що обіймає зорі,
Що надихає інших в безкрайньому просторі.
Вони в своїх планетах розпалюють багаття.
Такі ж як ми тривожні, зеленовухі браття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295318
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2011
П’ятниця. Одеса. Листопад вирує!
Сонце запускає промінь крізь фіранку...
Вітер по дорозі листячком шурує,
Розбавляє тишу золотого ранку.
П’ятниця. Одеса. За вікном бабуся,
Тягне за собою вицвівшу валізу.
Вишукана квітка, в моднім капелюсі...
Йде, не помічає дивно стриптизу.
Листопад безжально роздягає клени,
Скручені одежі – розкидає долі.
Вже й не натякають, що були зелені.
Бо тепер – відверті, безсоромно-голі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295056
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2011
Вранішні цілунки... Ще закриті вії,
Ще з просоння очі, сон – шепоче мрії...
Ще гаряче – спіднє, ковдра на обличчі,
Місяць не сховався, і життя – мов вічність...
Вранішні цілунки – запорука щастя!
В серці – спів з’явився, руки, душі навстіж…
Посмішки яскраві, дотики до тіла.
Вранішні цілунки – розправляють крила!
Вранішні цілунки, щирі, без пояснень,
Подарують спокій, сіре зроблять – красним!
Подихи, з надривом, трепетне мовчання...
Вранішні цілунки – посланці кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2011
Він відчуває, що твої вуста
Його ім’я ночами промовляють.
Пірнає в сон, читаючи листа.
Віршує відповідь, а літери – втікають...
Він відчуває – є у світлі дно,
Він знає, що яскраве має межі...
Признайся, чи тобі не все одно,
Що в його серці – попіл від пожежі?
Він відчуває збудження в словах,
У поглядах, в безглуздому мовчанні...
Злітає інколи, в захмар’я, наче птах...
В надії, що політ – не є востаннє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Акорд, що десь нагадує вірші,
Запалює і зваблювати мусить
Незвідану глибінь в твоїй душі,
Коли звучить мелодія спокуси.
Нехай не сріблом виткана струна,
Хай не блищить, як золотії ґрати.
Хай іншим чином строєна вона,
Аби не ржава, тобто – має грати!
Вона не має знати звуки нот,
І грамоту написану для струнних,
Об’єднуючи сяйво кілька сот
Очей, сердець… в затьмаренім безлунні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Я рану зализав, давно усе пробачив,
Не чув чарівних слів, палких очей не бачив...
«Щоб не згубити друзів – не залізай їм в душу!»
Я більше цей закон ніколи не порушу!
І ти пробач мені, що був, і що поранив,
Я більше не ввійду, і не введу в оману...
Хотів би, як колись, дивитись, спілкуватись...
Лише дозволь мені – на відстані лишатись.
Я більш не перейду тонку гріховну межу,
Не витримає серце іще одну пожежу.
Я, звісно, не допущу в свої думки розвагу,
Не витримає розум, і втратить рівновагу…
Для чого той нектар дозволила відпити?
То було уві сні, невже не відновити?
Безцінний скарб знайшов, але так швидко втратив.
Я був в твоїм житті, та я того не вартий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2011
Я расскажу тебе о нас, хотя от нас осталось мало...
Есть ты, есть я, есть пустота и два не выпитых бокала...
Есть много споров и обид, ненужных слов, дурацких криков...
От ярких вспышек и огней, остались отголоски бликов.
Из уст, сияющих теплом, невольно вырывалась злоба.
Вопрос: кто прав, кто виноват? Боюсь, что виноваты – оба!
Мы оба лезли на рожон, я был горяч, ты не смолчала.
Гордыня разодрала нас. Зачем? А как насчет – сначала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288017
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2011
Скінчився Вересень, рудоволосий Жовтень
Вкриває парки зморщеним листом.
Звичайно є, серед десятків сотень,
Кілька тендітних, наче Шерен Стоун...
Вони вкладаються на землі, тротуари,
Підстелюючи килими під нас.
Поодиноко, а коли і в парі,
Кружляють, витанцьовуючи вальс.
Оголює стиляга Жовтень груди!
Скидають спіднє парки і ліси...
Пожовкле листя, наче літні люди,
Занедбані, з утраченням краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Мой друг ушел из дома, в глазах – слова пылились,
Зачем, с какою целью, куда? Скажи на милость!
И он ответил: «Друже, любил, терпел, не мало,
Не спился, в блуд не канул... Иное задолбало:
Задрали униженья, обиды, без причины,
Мудрец был прав, вещая: – «Клин вышибают клином!»
Подробности – болото, кому какое дело...
Железное терпенье, без смазки – заржавело.
Обидно и дотошно, не передать, без мата,
Быть в вечном напряженье, безвинно виноватым.
Я жил в ее проблемах, весь, не наполовину...
Итог – она на шее, сквозь согнутую спину.
Она внутри сидела и правила сознаньем,
Своим безумным взглядом, своим очарованьем...
Горячая, как пламень и острая, в постели!
Но видно ее искры, со временем, истлели...»
Любовь – как хмель бокала, хорошего напитка –
Теплит и светит ярче: звезды, алмаза, слитка...
Без ярких ощущений, и дело не в постели,
Приходит боль разлуки – жестокое похмелье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286998
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2011
Пасмурно, прохладно. Осень листья рубит,
Оголяя ветви кленов и берез...
Поплывут туманы и жары – не будет,
Солнце дольше дремлет, ожидая грез…
Пасмурно, прохладно. Золотое время!
Дерзкая беспечность молодых ветров.
Очень неохотно отдают деревья
Яркие наряды, ожидая снов...
Пасмурно, прохладно. Тихо дремлет заводь,
Забывая крики резвой ребятни.
Кто-то напевает, теплые октавы...
Осень. Запах листьев. Трепетные дни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285504
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.10.2011
Художниця осінь взяла свої фарби
Гуляє полями, лісами, садами...
І жовті й червоні з’являються барви
Від пензлів чарівної літньої дами.
Посох очерет понад затишним ставом,
Качки своїх діток навчили літати,
Пекучеє сонечко лагідним стало,
Радіє, що довше вдається поспати.
Художниця осінь фарбує волосся,
Я з кожним малюнком роблюся більш сивим.
Із пристрастю згадую що відбулося…
Художниця осінь малює красиво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285503
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2011
Вона така ніжна, цілує і пестить.
Правдива і чиста, лиш інколи – лестить.
Чарівнії очі, чарівнії брови,
Палкими вустами зворушливо мовить.
А як обіймає, здіймаєшся в небо!
Так ніжно шепоче: «Я хочу до тебе,
Зігріє вуста лише твій поцілунок,
Коханий, єдиний, безцінний дарунок!»
Напоює душу, як в засуху – повінь,
Яскрава, гаряча, мов сонячний промінь.
Хвилини без неї здаються віками,
А серце – неначе пробите кілками...
Щасливий від дотику, погляду, слова...
Але пересвідчуюсь знову і знову:
Кохання – це ліки, кохання – зараза!
Безжальне, п’янке і жадане до сказу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2011
Вже не ранесенько світає,
Вже сонячно, але не жарко.
Вже вітер золото жбурляє
Поміж тіней осінніх парків.
Хтось наполегливо схиляє
Будь-чим доповнити сорочку,
Червоний крам з дерев знімає,
Висмоктує з гілля листочки.
Частіше краплі за шибками,
Вже не ходжу лугами босим…
Це відбувається – віками,
Коли до нас приходить осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284600
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2011
Загарбники майстерень, паплюжники культури,
Ніяк не наїдяться своєї влади, здуру.
Ніколи не наситять свої кормушки медом.
І скільки не вливай, їм треба, треба, треба!
Загарбники майстерень, не розуміюсь досі,
Що час спливає швидко, їх теж от-от попросять...
Ні, певно не попросять, а виметуть мітлою
Із творчої майстерні, де малював з любов’ю
Енергоємним сріблом на білому папері…
А владна лапа прагне заколотити двері,
У світ світлин і віршів, у світ мого натхнення...
Загарбники майстерень з’їдають творче зерня...
З’їдають свою совість огидними ділами...
Їх правнуки спитають, колись, своєї мами:
– А покажи мій Київ, він був зелений чистий...
– Твій прадід все це знищив, щоб дуже гарно їсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2011
Три дні тебе не бачив, а наче вічність ділась.
Три дні й три довгі ночі у серці не світилось.
Три дні без поцілунків в долоні, в очі, в інше,
Три дні моє перо ліричний вірш не пише...
Три дні пече у грудях і спокою немає,
Три дні «зелений змій» на дружбу натякає...
Але мені не треба його палкої дружби,
Бо від його узвару – сутужно, навіть дуже!
Три дні у жар кидає, і моє серце просить
Єднаючого щастя. Мені розлуки – досить!
Без цвяха розтинає – ЛЮБОВ, її величність.
Скажені три доби, бездонна сіра вічність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2011