| Сторінки (5/466): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ходи до мене, пригорну
І дуже ніжно поцілую.
Не говори, що ще не час,
Я все одно тебе не чую.
Я чую, як тремтить твій стан,
Як серце груди розриває...
І той вогонь, що запалив -
Ні, ні, не тліє – він палає!
Іди в тепло моїх долонь,
Я без твоїх очей сумую...
Ходи до мене, пригорну
І дуже ніжно розцілую...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2010
З’єдналися думки і все на світі стало
Продовженням долонь, що тіло обіймали.
І не були слова надумані метою,
Він закохався, так – він просто жив тобою!
І ти відчула подих, побачила відвертість
Кудись пішли напруга, невизначеність, впертість…
Вас закружило разом у танці без мелодій,
Він дуже ніжно вів, ти не казала: «Годі!».
Шалене почуття – яке воно чудове!
Розв’язані вузли, розігнуті підкови…
А за вікном відкритим вологі краплі лили…
Не втримав свій запал… Не вистачило сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2010
Не починається зима, якого біса? В чому справа?
Лиш де не де збруднілий сніг, неначе загрубіла лава.
Пороздівалося гілля і хоче хутро одягнути.
Пів грудня вилетіло геть – рипіння снігу ще не чути.
Чи сам до себе щось кажу, думки у слух, чи голос з неба:
''То жарко вам, то холодно! Ви розберіться що вам треба.''
Яка різниця: дощ чи сніг, красою щедрі дні і ночі…
Ти хочеш, як було колись... Та мало хто з нас чого хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227731
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2010
Ти не можеш піти, закриваючи очі від сорому.
І стидатись нема чого, через брак надзвичайних подій.
А в душі чи то шторм, чи посічені залишки шторму,
Відкоркована пляшка, та на ню недостатньо надій.
Ти ідеш без причини провулками рідного міста.
І гарненьке дівча тиче книжку про вічну любов.
Надпривітна, охайна, по погляду судячи, – чиста
А у неї на лобі якась пляма, неначе запечена кров.
Так і в серці моїм є запечені кров’ю образи.
Напишу сторінки, що відновлюють душі близьким.
І, як завжди, відкину все гидке, неприємне до сказу.
Залишуся незламним... Та до вічного болю стійким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2010
Починається ніч, місяць світить з безкрайнього неба,
Тихо шепчуть вітри, колисаючи голі верхівки.
А я хочу тепла, твоїх рук, твоїх уст! Мені треба!
І чомусь не заснути, якось порожньо і дуже гірко.
Мерехтять в небесах догоряючи стомлені зорі.
Ти прийди уві сні, розкажи, що без мене сумуєш.
Надихає і тішить – ти далеко, а подих твій поряд.
Підійди, обійми – заспокоїш, ні – просто врятуєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2010
У кохання чудове життя...
Та буває занадто коротке.
З ним години миттєво летять…
Хай прийде і гірке і солодке!
У кохання дорога хибка –
Повороти, багнюка, вибоїни…
В поцілунках, в гарячих руках…
Ми у нім полонені і воїни.
Може й справді, кохання не те,
Що мальовано давніми книгами.
Але стверджую – є воно є!
Зі сльозами, з оргазмом, з інтригами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2010
Напередодні в храм пішла,
У день Святої Катерини.
Горіла свічка… Підвела
До неї свої очі сині.
– Ти захисти мене Свята
Від хвиль, в бурхливім Чорнім морі.
Збагнувши на мої літа,
Не дай пропасти в воднім лоні…
Маршрут з Одеси у Стамбул,
Чудово – штиль і відпочинок.
А от назад… Нептун відчув…
Задумав недостойний вчинок.
Забрав до себе кораблі,
Майно і всіх, хто були з ними…
А нас він не знайшов в пітьмі,
Бо ми – захищені Святими…
Вони оберігали нас:
Були і сни й містичні знаки…
Згадай, осмисли й водночас
Відвідай Храм – Святим подякуй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2010
Світилась гранями нова прозора склянка,
Але стояла на краю стола
Біля відкритої тупим ножем бляшанки,
Що посміхалась ширше ніж могла.
Чи хто штовхнув, чи просто посковзнулась,
Чи лазив вітер у відкритому вікні
Не втрималася… а коли очулась
Хтось її скло визбирує в мітлі.
Змели усе, як водиться, до крихти,
Поклеїли … Зібрали без дірок…
І як тепер на білім світі жити
Коли нема сміливців на ковток?
Так, прикро, що уже не має шансу
Зловити промені, прикрасити банкет…
А на столі стоїть і рже бляшанка
Іржава, бита, в недопалках сигарет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2010
Ненавижу, если зарезают
Слово, строчку... Не люблю оков.
Ненавижу, если подменяют
Счастье под названием любовь.
Ненавижу, если из корысти
Горько брызжет липкая слюна.
Ненавижу, если чистых мыслью
Садит в тюрьмы слабая страна.
Ненавижу если идиоты
Учат жизни, не пройдя пути.
Ненавижу, если стих кого-то
Заставляет пить или уйти.
Ненавижу трусов и подонков,
Тех, что отбирают честный хлеб.
Ненавижу тормозов на гонках
И козлов, что разбирают склеп.
Ненавижу тех кто льет отраву
В вены детям с ночи до зари.
Ненавижу тех кто ради славы
Строят замки на чужой крови.
Ненавижу боли расставаний,
Ненавижу без надежды ждать,
И чтоб в страхе нищеты, страданий
От мальца отмахивалась мать.
Ненавижу, что не перечислить
Всех, кто не достоин быть в строю.
Ненавижу, что не слышат истин
Те кто хочет лапы греть в раю.
Ненавижу! Так берет за душу,
Что не в силах это изменить.
Прет одно – не раб, не равнодушен.
Значит нужен, значит буду жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226590
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.12.2010
Я зігрію тебе поцілунком гарячим!
Хай позаздрить зима, а мороз хай заплаче...
Хай заплачуть вітри, що тебе обіймають,
Їм не вистачить сил нас зломити. Хай знають!
Я зігрію твої дивовижні долоні,
Ми зустрінемо ніч у палкому безсонні.
І до ранку в твоїх оксамитових косах
Я не знатиму сну, не казатиму досить…
Я своїми вустами твоє серце зігрію,
Це вже зовсім занадто, а я зможу, посмію!
Хоч зимовою ковдрою вкрито простори
Ми зігріємо душі, хай не зараз… та скоро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2010
Ты курил шестьдесят с лишним сморщенных лет,
Потреблял алкоголь понемногу.
И бычками своих папирос, сигарет
Расчищал, ненавязчиво, к лору дорогу.
Жизнь была не фонтан, помогали слова
И простые аккорды гармошки.
Но невидимый зверь тебя вёл в никуда,
Он съедал твою плоть понемножку.
Боль. Врачи, яркий свет и глаза в потолок...
Непонятка подошвы протерла.
Приговор – словно выстрелил в белый висок...
Онкология верхнего горла.
Надо резать, иначе поездка в тоннель
Без друзей и обратных билетов.
И под нож, на холодную злую постель
Отправляет дымок сигареты.
Работяга хирург, выковыривал звук
Из большого отцовского горла.
Да, остался живой, с дыркой в шее и пусть.
Со слезами, чтоб память не стерла.
Ты теперь не споешь для широкой души,
Нож порвал твои тонкие струны.
Жив и радуйся, только без песен пляши,
Под аккорды подруги фортуны.
Знаешь, многим соседям не так повезло,
Не смогли удержаться в обозе.
Пусть в порезанном горле не хлещет вино –
Ты почти позабыл о наркозе.
Словно скальпелем жизнь разделяет черта,
До порезов и после… Не скрою:
Удержался, остался, не спрыгнул с моста.
Победил, но какою ценою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226373
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 04.12.2010
Чому поети пишуть про жінок?
На білім світі є про що писати.
Але шалений творчості ковток
Дають кохані. І рядки крилаті
Летять у неосяжні небеса,
Стрічають Муз що у промінні сяють
І не дають спокійно йти у снах,
Проґавити красу не дозволяють.
Читай уважно, не гортай сторінку!
Ті образи, що в серці у поета.
Це віддзеркалення його душі в сюжетах.
Поет ніколи не образить жінку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
Спокійна. Гарна. Усмішка проста.
З таких художники малюють "Мону Лізу".
Поглянь, як віддано тремтять його вуста,
А він всього лише підніс її валізу.
Підтягнута, охайна і струнка.
Пройде, не обернутись неможливо.
Дотепна, щира і хода її легка,
Підносять стан прозорі ніжні крила.
А як говорить... Вірші плинуть з уст.
Як дивиться, співає, як сміється...
Господь створив небачену красу.
Одна біда – за гроші продається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
Твоїх ночей поривчасті вітри
Підсилюють його бажання зовні.
Не перший, не останній, а котрий?
Чи може він твій список переповнив?
Стрибнув поміж холодні колії,
Ні, не чекає потяга надії,
Біжить назустріч через сни свої...
Він зможе, він умовить, він зуміє!
Які у мрій солодкі голоси,
Яка приємна чистота на дотик...
Яке гаряче тіло у краси.
І він – не друг, не любий, а відсоток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2010
Вкриває землю перший сніг,
Неначе пудрою пиріг,
Прикривши зелень на траві,
Зігрів від холоду її.
Прикрасив білим полотном
Лісочок, поле за селом,
І гай, де височіє млин,
Хатинку, біля неї – тин...
Під білосніжним полотном
Берізки сплять чарівним сном,
В норі зігрівся рижий лис,
Що лисенят сховав під хвіст.
І лиш сліди на ковдрі тій,
Розповідають – ліс живий,
Лише заснув на певний час,
Щоб на весні вітати нас,
Вітати зеленню листочків,
Джерельним дзвоном за місточком...
То буде трішечки пізніше,
А зараз – білий сніг і тиша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225922
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2010
Пішла, не поціловані вуста.
ґнота, неспаленої свічки пахне.
І тільки серце каже: "Щось не так".
Чогось йому шаленому забракло.
Відкриті двері, виглядає за поріг.
Так холодно надворі, сніг літає.
В таку погоду гарний комірник
Собаку на подвір’я не пускає.
Втекла, а так хотілося тепла,
Ласкавих рук, вогню хмільної ночі...
Воно й не дивно, сто причин знайшла.
Вона його, можливо, ще не хоче.
Примовка "ще" - вона така п’янка!
Вселяє, поки що хибку, надію.
Багато хто її палких ночей шукав...
А він закоханий. Отримає. Зуміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2010
Порвалося серце, за що і навіщо?
З’явилися звуки, зробилося тріщин.
Навіщо слова, що не мають ознаки?
Занедбану душу з’їдають собаки...
Для чого ці букви, і що означали?
Якщо не правдиві, то краще б мовчали...
І що від рядків, що не мали терпіння?
Ганьба і непотріб, мовчання й кипіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2010
Як ти виховуєш свої думки?
В уяві викликаєш до дошки,
Малюючи безкрайні паралелі,
Показуючи напрямки, моделі
В яких їм необхідно визрівати,
Щоб зміг свою пітьму опанувати
У пласт життєвих знань, передчуттів,
Духовних благ… Щоб ти завжди хотів
І хоч колись зумів отримати в подяку…
Знання Вселенське – визначну відзнаку
Із чистої Всевишнього руки...
То як же ти виховуєш думки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225455
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2010
Читай і мрій. Пиши. Розказуй.
В думках переживай щоразу.
Старайся. Пропусти крізь себе.
То необхідність. То потреба.
Придумуй. Перечитуй. Кресли.
Порви. Зумій до купи звести.
Літери. Знаки. Закарлюки.
Перенеси на аркуш звуки.
Гримаси. Почуття. Розмови.
Нікчемне чи дотепне слово.
Зумій донести. Пережити.
Себе побачити. Відкрити.
Ти там. Ти сам у тім рядкові.
У дусі. Відчуттях. У мові.
У співчутті. В переживанні.
В сльозах. В шаленому коханні!
За душу візьме. Розтривожить.
Пройде крізь жили. Заворожить.
Піди поміж рядків. Глибоко.
Читай і мрій. Злети високо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225338
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2010
Життя у павутині. В динаміках Бетховен.
Через буденні туги пливе порожній човен.
Усе на скору руку, слова, що без кінцівок.
В клавіатурі – кава і крихти із тарілок.
Розмови про нагальне – придурків, секс, про інше.
Хтось лиє акуратно, хтось з зірочками пише.
Приховані істоти безликі, нейми, ніки...
Нема кому натерти зухвалі жирні пики.
Придумана свобода, життя ніде, окреме.
У пікселі екрану засмоктані проблеми.
Проковтнуті обличчя, слова, гримаси, очі...
Павук у павутині зжирає дні і ночі...
Він виїдає серце, що вже насилу б’ється.
За тебе жовтий смайлік підморгує, сміється...
Ти закриваєш очі - зелені, карі, сині…
І вимикаєш світло. Ти в іншій павутині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225281
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2010
Привіт, як справи чи діла?
Пошарпаний, чи то пропитий.
Так чув, це не твої слова:
Митець – не має бути ситим.
Втекли гламурнії слова
І видавці тебе забули,
Забита брудом голова.
Не продаєшся – це ми чули.
Ти на базарі не стоїш,
Ти влучним словом землю риєш,
Ти не байдужий, не мовчиш,
Ти більше нічого не вмієш.
Коли підеш без вороття,
Шанують і приносять квіти.
Така дурниця – за життя
Митець не має бути ситим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2010
Він якось розпалив вогонь,
Хотів тепло її відчути.
Вона стояла осторонь,
Хіба могло інакше бути?
І він подумав: «ще не час,
Вона, напевно не готова,
Жага не об’єднала нас…»
Так і було, але частково.
То так було, а може й ні,
Чомусь не розпитав одразу…
Його світлини на стіні
Сльозу зривали, час від часу.
Його слова жили у ній,
Його думки її втішали.
Чого ж не вистачило їй?
Були разом – цілим не стали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2010
Торкаючись її руки,
Він трепетав від насолоди.
Слова, вражаюче легкі,
Лягали як пір’їнки в воду.
Їй вітер косу розплітав,
Промінчик сонця їй всміхався.
Він стільки літ її шукав,
Знайшов – без тями закохався...
Слова натхненні говорив,
Рядки робилися листами.
Коли не вистачало слів –
Обмінювалися думками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2010
Він роздирав у дрантя свої думи,
Бо пристрасно і від душі кохав.
Можливо, діяв дещо нерозумно,
Але на це уваги не звертав.
Вона взаємністю відповідала,
Наповнила його своїм теплом.
Палало серце, і вона це відчувала,
Цього багаття – вистачало їм обом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2010
Він не хотів погратися в любов,
Він добре знав – кохання то не гранка.
Читаючи її листи він знову й знов
Переживав палких ночей світанки.
Він знав, що запалив в її душі.
Він знав, що пристрасть має свої межі.
І час від часу мовив: – Не спіши,
Щоб той вогонь не викликав пожежі...
Але вона, не чує його слів,
Воно й не дивно, серцю не накажеш...
Він все це знав, чекав її віршів.
Про те, що іншими словами і не скажеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2010
Гарячий листопад. Це пристрасно, чи тепло?
Порівнюючи з чим? З народженням весни?
Коли біжиш – летиш ледь-ледь зеленим степом
У край, де квітнуть мрії, народжуються сни...
Гарячий листопад, розріджений дощами
Пірнає у кохання в туманових ночах.
Закутий у обійми, в цілунках до нестями,
У щирих і, можливо, вже сказаних словах.
Чому осінні дні окрилені весною?
Чому вселяють радість оголені гілки?
В гарячім листопаді є ти… і я з тобою.
Напевно через це він –
і ніжний, і палкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2010
Знімає, майже втілюючи мрії.
Не кожен тії твори розуміє!
Та нагорода за його сумлінність
Подяка тих, для кого творча цінність
Світлин, в цілому значення не має.
Він тим живе, для цього і знімає.
Без кадру – тиждень, видно, гірше ломки,
Адреналін – процес самої зйомки.
В очікуванні миті – йдуть години.
І в захваті, якщо його світлини,
Сподобались не метру, що, поглянувши, забуде,
А небайдужим і чутливим людям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2010
Вечір заливають роси,
Світло райдугу малює,
Промінь обійняв покоси,
Хтось це диво зафіксує!
Відчуває ніжність світла,
Мить і простір зупиняє,
Зачарує як Молитва,
Дивний погляд відкриває
На п’янкі осінні фарби…
Ти послухай шепіт листя...
В різнокольорових барвах
Наче в казці опинися…
Щоб енергію відчути
І почути подих вітру,
Переповнитись любов’ю
До навколишнього світу.
Безліч незабутніх згадок,
Принесе уважний розгляд,
Залишаючи у спадок
Світлу мить, що тішить погляд,
І розвине в тобі шану
До людей. Я вірю, друже:
Той, хто на світлину гляне -
Не залишиться байдужим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223465
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2010
Поки сонце у небі, серце б’ється у грудях,
Поки світяться зорі і є ти – жити буду.
Я завжди буду поряд і не знаючи втоми
Цілуватиму руки і все інше потому...
Намалюю в рядках, ніжність наших відносин,
У чарівних словах, що нашіптує осінь.
І окрилений поглядом, дотиком, словом –
Поринаю в кохання! То є просто чудово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2010
Не хочу спокою, не хочу рівноваги,
Не хочеться постійного ярма...
Не хочеться комфортної зневаги,
Нещирих слів, що пролетять дарма.
Я хочу вітру, хочу шторм і зливу,
Я хочу почуттів нестримних, як вогонь.
Летіти верхи, не тримаючись за гриву,
І відчувати біль розпечених долонь!
Я хочу бути світлим, наче зорі,
Я хочу присмак чистого зерна,
Я хочу творчості в незайманім просторі…
Лишити слід, не жити задарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Зґвалтована земля, зґвалтоване суспільство.
Чи бездіянням влади, або надмірним дійством.
Підсилені казною, вони стають міцніші,
А з кожним їхнім кроком стає не краще – гірше!
Народ не підіймають, а ставлять на коліна
Загарбники не зовні, а в серці України.
От і нові, зухвалі почали мордувати
Податками, бо бидлом простіше керувати.
Ми і самі державу підсилимо ділами,
Аби не заважали, законами з дірками.
Пригнічення культури, збагачення багатих...
Ще й хочуть наші землі чужинцям розпродати.
Тримайся мій народе і не втрачай надії,
Бо сила наша в слові, у висновках, у діях,
В єднанні, у любові до рідної країни…
І не схиляй чоло! Хай квітне Україна!!!
18.11.2010 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2010
Туманно, гарно і спокійно
Далекі тіні мерехтять.
Палають ліхтарі вечірні,
Що поміж лавками стоять.
Туманно, дивно, загадково...
Сороки вже не торохтять.
Неначе ти попав частково
У вимір, де години сплять.
Туманно, дещо одиноко.
Покрито краплями гілки.
Сьогодні він такий глибокий...
В туман ховаються думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2010
Дзвонив. Гудки. Не піднімає.
Можливо зайнята була.
Тривога душу роз’їдає,
Переживав щоб не змогла...
Про ніжні почуття забути.
Схвильований, аж через край,
В цю літню ніч не зміг заснути.
Чому? У місяця спитай.
Він бачить все, але не скаже,
А чи вона йому розкаже?
Напевно - ні… і недаремно.
Дививсь на зорі пильно, ревно...
А їх у небі було рясно.
Чекав світанку, та завчасно.
Хотів, щоби була щаслива.
В цю теплу ніч… У серці злива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2010
Закінчилися дні, давно ночей не стало,
Напитися слізьми? Але цього замало.
Занадто мильних слів, що прілістю відгонять,
Бажав, чекав, хотів... Але й мости розводять.
В розведених мостах своя краса і спокій,
Вони стрункі та гарні, вони такі високі…
Високі наче погляд, що у очах холодних,
А гарні – як розваги, що тягнуть у безодню.
Життя таке гнучке – ти можеш обирати:
Збирати та втрачати – ділитися і мати…
Усе в твоїх руках – утримати, зломити…
Або закрити очі – і нелюдом прожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222342
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2010
У закоханих – чиста душа
І глибокі омріяні очі,
А слова у ліричних віршах
Рано з ранку й до пізньої ночі.
У закоханих – подих тремтить,
У закоханих – ніжнії руки,
У закоханих – серце болить,
Коли натяк на довгу розлуку.
У закоханих – світлі вуста,
Що ніколи не дійдуть до крику.
І єдина велична мета –
У коханні прожити до віку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2010
Вона от-от... за п’ять хвилин піде.
Нарешті починає цілувати
Перед дверима, лише мить пройде
І зникне... Нащо? Щоб роздратувати?
Хіба не хоче дотиків без фраз?
Хіба не хоче у обіймах тліти?
Тоді чому в дорогоцінний час
Не хоче у його вогні горіти?
Вони уже не раз були разом,
Вони не раз лишались наодинці,
Вони не раз ділилися теплом…
І лише раз були в вогні по вінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Я не чекав від долі подарунків,
Знесилила щоденна метушня.
Серед не дуже вдалих візерунків,
Старався, щоб не завелась мазня...
Мої мазки стелились хаотично,
Акценти не лягали полотном.
І то мені було не зовсім звично,
Бо я писав не маслом, а пером...
Хотів намалювати щось суворе,
Щоб душу проорало як ріллю,
Я малював лани, з’являлись гори
І деколи зривався від жалю.
Але і в тім було безмежне диво
Читалося усе без зайвих слів.
Хай ті мазки лягали трішки криво –
Передавали імпульс і мотив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
У війнах – переможців не буває!
Загарбник і загарбаний страждає.
Лиш плач і стогін, втрати біль і крики...
І серце у крові, і черевики!
У війнах – переможцями не стати,
Бо в тих ночах, що малося б поспати
Приходять образи, а також їхні діти
Й питають: «А куди душі летіти?»
У Рай не можна, бо по лікті руки в крові
Чому ж би й ні – це ж не з своєї волі,
Це з волі інших крадеш батька, брата…
А ким ти є? Людиною? Солдатом?
Я й досі сподіваюсь, що людина,
Лиши живого батька для дитини
І не розв’язуй війни, я благаю!
У війнах – переможців не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2010
Були осінні теплі дні.
І зараз жовтий лист літає,
Але такого Листопада
Я за свій вік не пригадаю.
О цій порі у тому році
Дороги снігом замітало…
Уже глибока пізня осінь,
А сонце владу не віддало.
Воно зігріло голі віти
Осики, клена, дуба, груші...
Все інше… Та найголовніше –
Воно зігріло наші душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221584
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2010
Ні слово, ні вогонь не гріє,
Коли твоє дитя хворіє,
Мурашки серцем в кожній днині,
Відколи зле твоїй дитині.
Коли ж хвороба відступає,
Від щастя нутрощі стискає,
І радість в тебе не відняти,
Як бачиш іскру в оченятах.
В похмурий день, і в день чудовий,
Старайся, щоб були здорові.
Безмежним є бажання жити
В батьків... коли здорові діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010
Чому я знову хочу твої вуста читати?
Чому я чую подих, чому я бачу очі,
Чому я всьому світу волію розказати
Які гидкі без тебе й порожні чорні ночі?
Чому тепло у серці залишене тобою
Ще й досі зігріває, не знаючи спокою?
Без тебе в’януть квіти. Не зрозуміло досі
Чому без тебе сіра і не виразна осінь?
Чому я інших бачу, але не помічаю?
Чому життя без тебе здоровий глузд втрачає?
А відповідь звичайна на дивні запитання –
Прийшло кохання в серце, не перше – та останнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2010
Можливо я чую про те що мовчиш,
Можливо я бачу як очі сумують
І як уві сні ти до мене кричиш
Що літери поміж рядками гарцюють.
Можливо я знаю що в мене не так,
Я збуджую словом надії дівочі...
Малюючи образ без певних ознак
Приховую дещо... Та я того хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2010
Дощем заляпаний Дніпро
Тече осінньою порою.
Йому, напевно, все одно,
Що інший поряд із тобою.
Що інші слухаєш слова,
Пісні, а може навіть вірші.
Що інший тебе обійма,
Цілує руки, плечі, інше…
Іншого кольору листва,
Та, що колись була зелена.
Інші думки, інше ім’я
І інший світ. І він без мене.
Можливо дещо приховав,
Можливо дещо перебільшив,
Можливо я не так кохав,
Або не ту, а це вже інше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010
Війна зсередини і зовні
Ні вартових, а ні кордонів,
Без полонених, без героїв,
Іде війна з самим собою.
З своїм відношенням до світу,
Із вадами, щоб їм горіти,
З недбалим ставленням до люду
Триває бій завжди, всюди!
Хто переможе лінь чи совість,
І чим пожертвував натомість,
Якщо зневага з серця лине –
Вважай, що ти уже загинув.
Якщо ж піднято прапор честі,
Не соромно очей підвести,
Якщо людиною лишився –
Ти переміг, ти не скорився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
Чарує осінь золотим руном,
Ворони на гілках волають криком.
Літають парашути за вікном
І так приємно шурхотять під черевиком.
Так рано, а дівчата вже біжать,
Підбори цокають низенькі і високі,
На перехресті стримано стоять…
Пухкий туман нагадує про спокій.
Не помічаємо в щоденній метушні
Красу осінню, що живе навколо...
З закритими очима, уві сні
Невпинно рухаємось день у день по колу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010
Митець живе, не тліє, не старіє,
Якщо його тепло когось зігріє.
Якщо вогонь несуть його долоні –
Він світиться зсередини і зовні.
Якщо не забирає, а дарує,
Якщо не лицемірить як цілує,
Якщо любов у серці і відвага,
А у душі – порядність і повага…
Якщо він нищить чистим словом хтивість,
Не підміняє честь і справедливість.
Коли він не ганьбить папір брехнею
І не торгується із совістю своєю...
Митець живе, коли вуста відкриті,
Коли не прагне бути при «кориті»,
Лікує словом душі свого люду…
Тоді він є, він був, і завжди буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010
Прокинувся від сну, глибинного, міцного,
Побачив світлу путь із марева нічного.
Не маю за мету свавілля чи визнання.
Скорочую межу від слів до виконання.
Скорочую межу між поглядом і словом,
Завчасно не роблю, а також достроково.
Виконую думки, без натиску, помірно,
У всього є свій час, що своєчасно – вірно.
Від зверхності пішов, вишукуючи сутність
І дещо віднайшов: у слабкості – могутність,
У стриманості – рух, у милосерді – сила,
В духовності – знання, у творчості є крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2010
Навіщо люди проживають на землі?
Щоб їсти хліб, щоб «заливати сливи»,
І знову й знову «наступати на граблі»,
Шукати розум, витрачати сили…
Навіщо людям зморщені вітрила
І корабель, що гине на землі?
Навіщо людям перекрикувати світ?
Усе життя збирати і копити
А потім, раптом, розгубити чи пропити,
Лишивши собі крихти на обід.
Заради того ґвалтувати білий світ
Щоб себе витягти, а інших притопити…
Усе життя проходить у трудах,
У буднях, загрубілих від роботи…
«Зелений змій» спасає щосуботи,
Чи мрії, що з’являються у снах
І залишають поцілунки на вустах,
Надію, що ми люди – не істоти…
Ні, це не правда! Все давно не так!
Життя дано, щоб вірити, творити,
Не існувати, а кохати – жити,
Не загасити іскру у очах,
І знати, що усе в твоїх руках,
Що ніжно пестять і дарують квіти,
Що можуть – мають серце відігріти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219862
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2010
Я сьогодні пишався Дніпром,
Я сьогодні вдихав його цноту.
Я не спалював час за столом
У звичайну осінню суботу.
Я дивився як плинуть човни,
Білі чайки пірнають під хвилі,
І як рибу полюють вони,
Як купаються верби похилі…
Я сьогодні відвідав Дніпро,
Його води, що вітер колише…
Я відчув його силу й тепло
І у вашому серці залишив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010
Мерщій відкрий мого листа
І прочитай знайомі фрази.
Ти зрозумієш все й одразу,
Відновлять посмішку вуста.
Відновлять спогади рядки,
Теплом заллють усе навколо.
І десь загублені крапки
З рядочків вималюють коло.
Можливо, щось тебе потішить,
Можливо, щось тебе здивує...
Лиш знай, що я не просто пишу -
Я кожну літеру малюю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2010
В осіннім тумані – пом’якшена злива,
Зробилася димом – волога й красива.
Злизала контраст і деталі ховає,
Хтось в нього пірнає, хтось в ньому блукає.
У сивім тумані спокійно і тихо,
Лиш вітер шепоче листочкам на втіху.
Долоні гойдає берізка самотня.
Симфонія тиші, мелодія жовтня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219349
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 31.10.2010
У тих краях, де плаче жовта осінь,
Де не шинкують душу солов’ї
Я рідко до землі торкаюсь босим,
У тому винні лінощі мої...
У тих краях, де вітер роздягає
Берізки, клени, верби золоті
Лежать скарби, а я їх не шукаю...
Не маю часу, чи роки не ті.
Я не збираю листя кольорове
У парках, де частенько ллють дощі.
У тих краях де осінь, так чудово!
Бо в них живуть краса, любов, вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218738
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2010
Наші діди перемогли у тій війні!
Наші батьки перенесли нестатки і розруху.
А ми? А що сьогодні робим ми?
Щоб жити у добрі їх правнукам і внукам.
На нашу долю – пам’ять сивини,
Щоб правду про минуле відновити,
Про роль патріотизму на війні.
Солдатську кров і нашу совість не зганьбити...
І донести до інших поколінь
Їх силу духу, героїзм не за відзнаку.
У юних душах не було сумлінь,
Коли вставали в повний зріст і йшли в атаку!
Про ріки вдових, материнських сліз,
Як без патронів зі штиком ішли на дуло...
Як батько сина на руках хірургам ніс
І долю кляв, що не його скосила куля.
Як косинці ходили по війні,
Шукали місяцями адресата...
Наші діди сказали рабству – ні!
І нам про це належно пам’ятати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2010
Пройшла війна, здавалося б, давно...
Не чути пострілів і плачу в кожній хаті,
Але рубці на серці, все одно,
Не дозволяють ветеранам спати.
Приходять друзі інколи вві сні
Спитати, як живеш, і як родина?
Чи не даремно полягли вони
За Батьківщину, за свою країну?
Ну що тут скажеш весняної ночі,
Щоб не зганьбити пам’яті і слави?
Від сорому примружуючи очі:
«Шанує вічний подвиг наш держава»…
Подяка Вам, і шана, і уклін!
Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло,
За те, що сонце в небі не померкло,
І досі чути православних храмів дзвін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2010
Уже давно за шістдесят,
Як рідну землю визволяли.
Коли тримали автомат,
Коли братів своїх ховали.
Коли все шкереберть ішло:
Снаряди, танки, кулі, люди…
Як плакав змучений Дніпро!
Земля в крові по всіх усюдах…
Як медсестра тягла бійця
І з ним лишилась у воронці.
Поштар не підіймав лиця,
Лишив ту звістку на віконці…
Які ж Ви були на той час:
Стрункі, веселі, мужні, гарні…
Ми пам’ятаємо про Вас
Хто тут, на Лютізькім плацдармі!
Хто Київ брав і Київ взяв!
Хто визволив від злої долі!
Хто в ті далекі дні заклав
Підмурок для життя, для волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218327
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2010
Є про Велику Вітчизняну
Пісні, вірші від очевидців...
Я маю висловити шану
Героям – визволителям столиці.
Хтось у окопі, хтось в землянці,
Когось накрило у казармі.
А скільки полягло в атаці
Тут, на Букринському плацдармі?
Наказ. Невже ніяких шансів?
Пішли в вогонь крізь дріт колючий.
Досвідчені і новобранці –
Вперед! Підкорювати кручі.
Ніхто й не думав, що під силу
Заволодіти висотою.
Вони змогли, заволоділи.
І заплатили – головою…
Дніпро почервонів від сорому і крові,
Почервоніла і земля попід ногами.
Тут полягли десятки тисяч тих героїв,
Що мали б і сьогодні бути з нами.
Ні, не даремна кров у Букрині!
Крізь пекло на ці кручі підіймались...
Вони пішли, щоб їх батьки, брати, сини
Під Лютіжем до Києва прорвались!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218326
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2010
У мене є країна, у мене є кохання...
Нізащо не покину те небо, зірку ранню.
Тих спогадів те дійство, що тут зі мною стало
Усіх хто є близькими, усіх кого не стало.
Я тут шаную землі, багаті чорноземом,
Тут я єдине ціле, тут я не є окремо.
Обожнюю ці кручі, цей галас, і цю тишу...
І цей безцінний спадок, що мені прадід лишив.
Я тут людей шаную, що в серці добролюби,
Що роблять, що не ниють, не заглядають в зуби...
Мені тут дуже важко, бо я не є байдужим.
Я патріот країни і йтиму, поки здужу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218059
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2010
Вже промайнуло літо тополине,
На зиму переорані поля.
Вже хлібороби розігнули спину,
У спокої знесилена рілля.
Уже не треба день у день вставати
У час, коли ще навіть півні сплять,
Та час до посівної готувати
Помічників, що у рядок стоять.
Отак за роком рік життя спливає,
Поможе Бог засіяти й зібрати...
У селянина відпочинку не буває:
Якщо не в полі – техніку ладнати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010
Який красивий в Києві туман
Розташувався у вечірніх арках.
Поклав напівпрозорий сарафан,
На силуети у численних парках.
Розкинулося сиве полотно,
І де інде скидається кубами.
Куди поділось жадане тепло
Вологими осінніми ночами?
Воно пішло, від остраху зими,
Шукаючи птахів, що відлетіли.
Який туман красивий восени!
Який чарівний в тім тумані Київ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2010
Поет, звичайно, є володар слів,
Він їх складає в певному порядку,
Примножує той світ в якому жив,
Кохає, не жаліється на статки...
Поет, насправді, сталкер своїх мрій
Він жили рве постійно і свідомо.
І у неспиннім вирії подій
Знаходить і для тебе щось знайоме.
Поет не помирає, ні - не вір!
Але для нього набагато гірше,
Коли у душу залізає звір
І вигризає серце – тобто вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2010
Туман накрив село і місто,
Із хмар побудував намети.
У ніжній димці усе чисто –
Ліхтар, парканчик, силуети...
Алею перетворить в казку,
Яка веде у невідомість.
Віллє в серця любов і ласку
Та віднесе твою свідомість
У інший світ, у інший вимір,
Де ти не знатимеш тривогу,
Де завжди роблять вірний вибір…
І ти знайдеш свою дорогу
Якою йти – безмежне щастя!
В якій багатством є духовність.
Там хитрістю пройти не вдасться,
Залишиш все мирське… натомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2010
У осінньому небі хмари сонце ховали
І тіла світлофорів свої фарби міняли
Розсипали дерева сарафани останні.
Я ішов рідним містом, щоб зустріти кохання.
Я ішов чи летів, не дивився під ноги
І набридлих дзвінків не чекав не від кого
Осінь стала весною… не жовта – зелена…
Бо у серці твоєму є куточок для мене.
Бо у погляді – сонце, веселка яскрава…
Я спішив, щоб тебе запросити на каву,
Щоб сказати в полоні міцного напою,
Що я дуже щасливий, бо ти поряд зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2010
Хочеш тебе вітри піднесуть?
Зазирнеш у душі владолюбам.
І роздивишся на їхню суть...
Що ховається за їх тулубом.
Всі хто прагне бути ватажком,
Що з майданів в рупори кричали,
Що не ходять в полі за плужком...
Хто вони є – леви чи шакали.
Хочеш подивитися на світ
Не через фарбованії скельця?
Я тобі влаштую цей політ,
Хочеш? А чи витримає серце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217176
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2010
Разом з хмарами в небі плинуть тижні осінні.
Відшукавши хвилину – завітай до Святині.
І в Господньому Домі у глибокім поклоні
Розкажи свою правду і собі і Іконі...
Не стидайся поклонів, не витрушуй колінка,
Бо стидатися треба своїх слів, своїх вчинків,
Хтивих дій, що сьогодні називають любов’ю –
Що виснажують душу, забирають здоров’я...
Не гніви свого Бога і не думай брехати
Це єдине із місць де ти маєш сказати
Свою правду собі, де ти можеш відчути
Що живе у тобі, своє серце почути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2010
Вражає тиша в мертвім місті,
Хто тут не був – не зрозуміти,
Як душу в клішні затискає,
А серце – навпіл роздирає...
Повітря сповнене журбою,
Скорботою, плачем, бідою.
Нема птахів, принишкли звірі,
Не чути сміх в парку й квартирі.
Мороз, чи то коли спекотно,
Сумує техніка самотня.
Все знищили... не автоматом.
Людина, "розум", "мирний" атом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2010
В житті усе не так,
Як мені сни віщують.
Не все у кольорах,
Що марева малюють.
В житті усе не так,
Як в серці у поета,
Як на його устах,
Як у його сонетах.
В житті усе не так,
Як маслом залишає
На полотні в віках
Художник, що кохає.
Не той в міжрядді знак,
Що мудра книга пише...
В житті усе не так...
Все набагато ліпше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216495
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2010
Я тебе за щось кохаю
Ні, ні за що – просто так.
Я усе про тебе знаю,
Ні не все. В моїх думках
Ти з’явилася жадано,
Ти живеш в моїй душі.
Це тобі, тобі кохана
Я присвячую вірші.
Це для тебе зорі сяють,
Плинуть хмари, ллють дощі…
Я тебе за щось кохаю,
Ні, так просто – від душі.
14.10.2010 року 23:53
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2010
Міняю літери в словах
Перепишу рядки у вірші.
В душі щось робиться не так,
Не так як треба, цебто гірше.
Безсоння, все летить із рук,
Раптово відбирає мову,
У спині ратище чи крюк
Застромлений жорстоким словом.
Закрию очі без вагань,
Сумую, нікуди дивитись.
В мені щось мліє від страждань…
А може-то піти напитись?
Ні, це не вірно, це не шлях,
Він не вирішує проблему.
Краще зариюся в віршах…
Набридло. Стоп. Міняю тему…
14.10.2010 року 23:29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2010
Я не втомився від життя,
Я не втомився від роботи.
Втрачаю сили від тертя
Невлучних слів, образ, турботи…
Незрозумілих дорікань,
Що десь, комусь і чимось маю,
Виснажливих нічних вагань,
А може й справді щось не знаю...
Пробачте! Стиль мого життя
Разом з вагою не змінився.
Я, дійсно, маю всім і вся…
Можливо від боргів втомився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216132
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2010
Я відриваю крапельки життя
І день по дню формую власну долю.
Полю бур’ян духовного сміття
І додаю в узвар кохання – крові.
Щоб володіти пристрасним вогнем,
Отримуючи краплю – дати зливу,
Я пильно обробляю день за днем
Думок і вчинків нескінченну ниву...
У всесвіті нестримного буття,
Коли не маєш права на зупинку,
Поглянь на не змарноване життя,
На світлу ниву благородних вчинків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2010
Як добре, що ти є! Як добре, що зі мною,
Як добре, що не пройдеш крізь мене, стороною.
Колись я увійду в твої глибокі очі.
Я знаю, що не зараз. Чекаю, мрію, хочу!
Можливо щось не так. Кажи, мені не прикро.
Прихожу в твої сни, щоб ти до мене звикла.
А що між нами є, ми знаємо обоє –
То я в твоєму серці, то я завжди з тобою.
У нас одне життя, розділене тілами,
Що навіть не зганьбити невтішними словами.
Поєднані у всьому єдиною метою...
А з ким твоя душа? Авжеж, лише зі мною!
А з ким би ти була? Напевно є хтось гідний
Надійний, не вадливий, відвертий, щирий, плідний…
Невже, таких багато? Є, можуть обіцяти,
Але чи буде хтось тебе як я сприймати?
Хто знає про твій біль, залиже твої рани,
Прощає твій каприз, хто любий, ні коханий?
Невже ти не змогла, не оцінила досі –
Нема таких, як я… Вони інакші… зовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Духмяні трави колосяться,
Вітри розносять їх насіння.
Не дозволяй собі стидатись
Своїх батьків – свого коріння.
Ти виріс, добре влаштувався.
Освіта, а можливо, й друга.
Але чия у тім заслуга?
Твоя? Підґрунтя стер. Зазнався!
І як би високо не літав,
До дна летітимеш неспинно,
Якщо забудуть твої діти
Тебе. Твій рід. Своє коріння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215936
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2010
Сонце сіяло промінь на фарбоване листя.
Виноградові лози на подвір’ї плелися.
Запах свіжого сіна у вітрах відчувався,
У останнім теплі рудий жовтень купався.
Подих віти тривожив, низько хмари висіли,
Одинокі причали чайки геть оточили.
Заспокоїв Дніпро свої стомлені води...
Я таких подарунків не чекав від природи.
Я чекав твоє тіло, твої віддані очі,
Я тебе розцілую пристрасно і охоче…
Я тебе запевняю, ти не будеш самотня
У осінніх обіймах в нотах тихого жовтня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2010
Чому не хочеш дотиків долонь?
Чому ти прагнеш бути на одинці?
Чому згасає у тобі вогонь?
Чому ти знов ховаєшся у скриньці?
Він розгубився в пошуках причин.
Та видумки і сумніви відкине...
Колись із двох окремих половин
Ви, безперечно, створите єдине!
Наповніть ніжним словом голоси,
Наповните коханням срібну чашу,
Візьмете протилежні полюси…
Твоє й його – переплетете в ваше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2010
Коли холоне за вікном, то не біда – вуста зігріють...
А от коли у серці лід – навіть солова не гріють – тліють...
Нехай пронизливі вітри, і сонце не пекуче зовсім.
Зате які чудові дні дарує нам красуня осінь!
Які дарує кольори, які прогулянки під вечір,
Які приємні відчуття, як листя обіймає плечі!
Похолодало за вікном, спостерігаю за малюнком…
Зігріюсь молодим вином – твоїм гарячим поцілунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2010
Він взяв спокусливий нектар,
Що у її очах розлився.
Він відчував жагу, чи жар,
Відколи нею спокусився.
Він, час від часу, в ній бував,
Взяла в полон. Причарувала.
Він дуже пристрасно кохав.
Вона, напевно, відчувала.
Він з нею думав, нею жив,
Він говорив з її душею...
Писав, знімав, кохав, творив
В злитті із Музою своєю.
Не відпускаючи перо,
Злітав, злітав за осокори...
Натхненно зрошував зерно,
Вона народжувала твори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2010
На Київ падав вечір, приховуючи тіні,
Що щедро випускало золочене проміння.
На Київ падав вечір, і ліхтарі заслаблі,
В пітьмі вдавали вигляд вечірніх канделябрів.
На Київ падав вечір, Дніпро блищав у хвилях
І одинокий човен милується на схили.
На Київ падав вечір, запалював прикраси…
Я малював коханій, який ти в мене красень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214565
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.10.2010
Відкрий вікно у невідоме.
Напружся. Час робити зміни.
Зробивши крок у незнайоме,
Пізнай, де слідство, де причини.
Відкрий для себе щось незвичне,
Підкресли висновки глибокі.
Що є ганьба, а що величне.
Винищуй співчуттям жорстокість.
Відкрий таємне і духовне.
Проси відверто безупинно
В молитві, ставши на коліна.
Осмисли і покинь гріховне.
Відкрий вуста для слова правди.
Не кожен, знаючи, віщує.
І поділися з тим, хто чує,
Чекає слова, чи поради...
Відкрий обличчя, серце, душу,
Пройди життя у гідних вчинках.
Твори красу. Ти можеш, мусиш!
Відкрий себе. В віршах. У знімках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2010
Я з тебе не пішов, я у тобі лишився,
Гарячого вина із твоїх вуст напився.
І ми з тобою вдвох, у наших снах блукаєм,
Можливо щось знайшли, можливо щось шукаєм.
Хоч кожен з нас іде окремою стезею,
Ти й досі, як колись, лишаєшся моєю:
Редактором рядка, викладачем вимови...
Я, завдяки тобі, вивчаю рідне слово!
Я, завдяки тобі, вивчаю власну душу,
Я пролетів перон, на котрім вийти мушу.
Заїхав в далечінь, і вороття не має.
Я з тебе не пішов, я знаю, відчуваю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
Він душу рвав, вертаючи єдину
Віддав би всього, а не половину…
Встеляв під ноги пелюстки шовкові,
То було марно – біль в брудному слові...
І от тепер вона його минала,
Колись любила, вірила, прощала…
Якщо згасають іскри у серцях -
Тріски в багаття – наче в душу – цвях.
Він тлів і марив вірою своєю,
Що все повернеться, він буде поряд з нею…
І ось прокинувся під спалахи зірок…
Це віщий сон, чи натяк, чи урок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
Давай без роздумів втечем!
Летімо, їдьмо, чи підемо...
Все лишимо, лише візьмемо
Той скарб, що у серцях несем.
А може ми давно втекли?
Фізичний світ нам не завадив,
Ніхто не знав, і не розрадив.
А ми – долоні обпекли...
Чи то надмірно розлютили
Той самий світ своїм теплом?
Я не прикрив тебе крилом.
А може я не маю крила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2010
До чого ж ти хороша! Малюєш, пишеш вірші...
Він прагне твого слова, але кохає іншу.
До чого ж ти красива! Солодкі, чисті очі,
Чому ж він не з тобою проводить свої ночі?
До чого ж ти цікава! І він тебе торкався…
Пробач йому сердечно, повір, що він не грався.
І що казав при зорях, то від душі, правдиво,
Але кохає іншу, хоча ти просто диво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2010
В моєму Києві колись цвіли сади
Тепер там сірі бетонованії пута.
Колись з Дніпра могли напитися води,
Тепер він плаче, бруд не в змозі проковтнути.
В моєму Києві колись звучав футбол,
Поки брати його в купюрах не втопили.
Міліонерам не кортить забити гол,
Вони давно на вболівальників забили.
Культурну спадщину нещадно нищить мер.
Дівчата курять, з парубками цідять пиво...
Здоров’я нації знецінено тепер.
Хтось так не хоче, щоб мій Київ був красивим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213858
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.10.2010
У гарячих обіймах, у словах дуже тихих
Ти забудеш про біль, я забуду про лихо.
Ми підемо у світло, пофарбуємо сірість,
Докір кинем об землю, що до того носились.
Ми пийнемо із уст, ми закриємо віки
Ми залишимо іншим дикий стогін і крики.
Ми розчиним лахміття, ми торкнемось тілами,
Ми подивимось зовні те що коїться з нами.
І у тиші дзвінкій, на солодкому лоні
Ми щосили притиснем до надкрилля долоні.
Не гукаючи слів один одне почуєм.
Доведемо невірам, що кохання існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2010
Чому в твоїй душі поналивались сльози?
Було чудове літо, але воно пішло...
Можливо ти була під дією гіпнозу,
Дізналася всю правду і марево пройшло.
Можливо ти у небі не ті слова читала,
Чекаючи коли твоя зоря зійде.
І мріями жила, але ти добре знала,
Що місяці минають і серпень перейде.
Весна приходить мабуть у шістнадцять.
Вирує певно десь до тридцяти,
А потім літо років на п’ятнадцять
Але й йому доводиться піти.
За п’ятдесят – то вже глибока осінь
Повір, що і вона свою красу несе.
А у твоїй душі тепло весни ще й досі,
Бо ти життя й кохання шануєш над усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2010
Яке сьогодні ніжне світло!
І сонця лагідні пір’їнки
У вересневому повітрі
Гойдають білі павутинки.
Які сьогодні ніжні квіти!
Тополя шелестом співає
І у свої чарівні віти,
Як у обійми, закликає.
Яка сьогодні тиха осінь,
Які у неї гарні крила!
Такого не бувало досі –
Позолотила і лишила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213581
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2010
Перевіряє скриньку щохвилини,
З надією побачити листа.
Але приходить звісточка не та,
Нема ні літери... Придумує причини
Чому не написала кілька слів,
Чому поштар нести не поспішає?
І не заснути, тобто не до снів.
Він стримано, з надією чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Написані листи – слова у білім човні,
Що принесе поштар, у скриньку покладе.
Мерщій дістань рядки із білого полону
І занеси у серце не розгуби ніде.
Там розповідь пряде товсту вовняну нитку.
Наближує серця, на необ’ємний крок
Що відстані руйнує безжалісно і швидко
І робить дещо м’якшим самотності ковток.
Прочитані слова, а краще б їх почути,
Побачити вуста, торкнутися долонь...
Мелодії рядків – дзвінкі та ніжні звуки
У них тепло і світло, шаленство і вогонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Я так сумую за єдиним містом
В якому гарно, хоч не дуже чисто.
За світлом зірки, що у ріднім краї...
А ще за тою, що мене чекає.
За ріднім словом, шелестом каштанів,
Дніпром, що не замінять океани...
Я заскучав за рідною землею
Що є, була і лишиться моєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213113
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2010
Ще трішки і мене порве від ностальгії.
Рятує, що збулися дві дуже давні мрії.
Рятують не дзеркальні дороги і не пиво,
А те що тут спокійно, а те що тут красиво.
По-перше – дивний стан душі у Амстердамі:
Розкутість і свобода, в червонім сяйві дами...
Вечірній Амстердам – таємний і охайний,
А запахи надворі – це дещо надзвичайне!
По-друге це Париж, це Ейфелева Вежа,
Це велич міст Європи, скажу без застережень.
Сподобалась поїздка французькими містами,
Там тихо, там домашньо, наче блукаєш снами.
Я також побував в Брюсселі політичнім.
Це місто залишилось у серці хаотичним.
Міцний великий центр будівлі, люди, квіти...
Заглибишся – жебрацтво неначе в іншім світі.
Німеччина – як завжди чітка й прямолінійна
Як і роки тому однакова, стабільна...
За кілька днів звикаєш усе стає знайомим...
Але чомусь так сильно душа кричить – додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213112
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2010
Над Дніпром здійнявся вітер,
Крони вигинає.
Зелень змушує тремтіти,
Хмиз, гілля ламає.
А берізка молить, просить:
– Ти найкращий, знаю!
Не гнівися, стихни, досить!
Я тебе благаю...
Заспокоївся. Легенько,
Ніжно обіймає...
– Вибачай, моє серденько,
Більш не буду, каюсь...
Час від часу забуває
Обіцянки милій,
Бо таку вже долю має –
Віяти на схили.
Знову стихне... Поцілує,
Заглядає в душу:
– Вибач, люба, я жалкую,
Хіба хочу?... Мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212843
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2010
Відірвався листок від рудого похилого клену.
І за сивими хмарами у небачену даль полетів.
Він хотів подивитись, чи лишилися друзі зелені,
Наздогнати своїх незабаром злетілих братів.
Його вітер гойдав, підіймаючи теплим потоком,
І у вільнім польоті побачив усе, що хотів.
Він востаннє злетів, наче птах, неймовірно високо...
І щоб землю зігріти – її своїм тілом накрив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212841
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2010
Пошана всім, у кого віра є,
В чиєму серці є стійка надія.
Не охолонь, роби – і все прийде…
Є найдорожче – рух вперед! І мрія.
Є сили, щоб нести в собі тепло,
Є дух, який підкорює вершини,
І є душа, що любить без причини,
І воля є! Не зволікай, твори добро…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2010
Використовуй кожну мить.
Не через те, що буде пізно,
Не через те, що відлетить
Роздерши вщент засув залізний.
Не через те, що хто не взяв,
Поділиться чи подарує.
Хто відпустив, хто не спіймав,
Навряд ті витрати відчує.
Упущене піде від нас,
Хто не знаходить – той втрачає.
То через те, що дядько час
Назад ніщо не повертає.
Дівається за миттю мить,
Так непомітно і так скоро.
Не встигли і очей відкрить…
А вже сьогодні – стало вчора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212836
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 25.09.2010
Віддай мені хоча б миттєвості надії.
Будь ласка, не гнівися прошу, якщо я смію,
Твоїх гарячих уст річки багатокровні...
Я хочу в твої сни, нестримної любові.
Прошу хоча б на мить опанувати мрію:
Торкнутися руки, поцілувати шию...
Читати у очах, наповнених кохання,
Що у твоєму серці зійшла веселка рання.
Щоб у твоїй душі не було сліз дощами.
Щоб солов’їний спів блукав твоїми снами.
Лише не розривай тонкі кохання струни.
Я так давно шукав цю зірку у безлунні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
Блукає місяць молодий похмурим небом.
Порожня ніч, і він один, йому так треба...
Метеорит влучає в бік – черговий кратер,
Напевно боляче, та звик, куди тікати?
Обкружений, нема рубців, грозу чекає.
Щоб дощ зірки не загасив, візьме й сховає.
Пробила чорні мочарі, лише полярна.
Літає білий корж вгорі... Містично. Гарно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2010
Дніпро тече через віки,
Блукаючи поміж містами.
Тримає міцно береги
Своїми кріпкими руками.
Шукає парус свій причал,
А вітер рве йому вітрила...
Ні! Розгортає білі крила,
Щоб він, до сивих хмар злітав!
І він летить, він вільний птах,
Чолом перегортає хвилі,
Несе міцний і гордий стяг
Крізь водо-кілометри – милі...
Тримає течія борти,
Ллє дощ і грім його лякає.
А він, минаючи мости,
Іде, й ніщо не зупиняє...
Невже, коли знайде причал,
Щогла збере його вітрила,
І мрія, що весь вік шукав,
Підріже йому білі крила?
Ні, якір кинувши на дно,
Він просто трішки відпочине.
І разом з вітром все одно,
За хмарами у даль порине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212484
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2010
Нічого не буває ліпше,
Аніж усміхнене обличчя.
Глибокий погляд, гарні очі,
Що не дають заснуть щоночі,
У погляді любов та ласка,
Неначе сон, неначе казка,
Погляне – серце завмирає
І на своїм шляху здолає
Душевний біль. І тії чари
Розвіють в небі чорні хмари...
Не дозволяй нікому в світі,
Те сяйво хоч на мить затьмити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2010
Поїхав – і вона скучала,
Менше доби, а вже писала.
У той п’янкий осінній ранок,
Не мила й кава на сніданок.
Чому, сама не розуміла,
Про зле подумати не сміла,
Та наче щось не вистачало,
Час йшов повільно, бо кохала…
В календарі відмітки робить,
Чекає дня, коли приходить
Жадана мить… На руки здійме
Коханий, у палких обіймах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2010
Осіннє золото фарбує
Листя дерев, степну траву.
Краса, що погляди милує,
Природа – казка наяву!
Переливається на сонці
В краплиночках дощу листок,
Останні промені в віконці
Малюють райдуги вінок.
Лише поглянь, наскільки гарні,
Укриті фарбами ліси,
Зелені, жовті і багряні,
Як спів на різні голоси...
Пора – художників, поетів,
Пора – натхнень, жаги творить,
Пора – несамовитих злетів,
Пора – гармонії століть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210820
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2010